За оцінками митниці, у 2025 році вартість таких відправлень перевищила 92 мільярди гривень. Щороку кількість безподаткових посилок, що надходять в Україну, зростає майже на 50%. Це створює серйозні виклики для державної фіскальної системи, внутрішнього виробництва та безпеки споживачів. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Нові податки сформують нові ціни: який бізнес може постраждати першим від запровадження ПДВ

Перед державою постає складне питання: чи потрібно зберігати податкову пільгу на посилки до 150 євро, чи настав час переглянути правила, як це вже зробили Європейський Союз і США. Україна не одна стикається з проблемою зловживань режимом de minimis. Світовий досвід показує: пільга, яка колись створювала зручність для громадян, перетворилася на масштабну лазівку для уникнення оподаткування та недобросовісної конкуренції.

Європейський Союз: від пільг до жорсткого контролю

До 2021 року в ЄС діяло звільнення від ПДВ для товарів вартістю до 22 євро. Проте стрімке зростання онлайн-торгівлі зробило цю норму джерелом значних бюджетних втрат. У відповідь ЄС запровадив систему Import One Stop Shop (IOSS), яка дозволяє маркетплейсам та продавцям декларувати та сплачувати ПДВ централізовано, а споживачам – отримувати посилки без додаткової бюрократії.

З 2028 року ЄС піде ще далі – буде скасовано звільнення від митних зборів для товарів до 150 євро. Планується запровадження фіксованого збору у 2 євро за кожну малу посилку. Це рішення має дві мети: захист бюджету від недооцінки вартості товарів та створення рівних умов конкуренції для місцевих виробників.

Дослідження Copenhagen Economics показало, що близько 65% посилок у секторі e-commerce були недооцінені для уникнення мита. Тому ЄС вирішив радикально закрити цю лазівку.

США: від рекордного ліміту до повного скасування

Сполучені Штати тривалий час мали один із найвищих у світі порогів de minimis – 800 доларів. Це дозволяло громадянам отримувати товари без податків і мит, якщо їхня вартість не перевищувала зазначену суму. Проте зростання імпорту з Китаю, особливо через платформи Temu та Shein, поставило під сумнів ефективність такої політики. Легальний імпорт дешевих товарів без податків призводив до підриву місцевого виробництва, зростання ризиків контрафакту та небезпечної продукції, а також до втрат бюджету.

29 серпня 2025 року США повністю скасували правило de minimis. Тепер кожна посилка, незалежно від вартості, підлягає оподаткуванню та контролю. Це рішення стало відповіддю на виклики масового імпорту з Китаю.

Україна: пільга як інструмент тіньового бізнесу

В Україні сьогодні діє звільнення від ПДВ для посилок вартістю до 150 євро. За даними Державної митної служби, у 2025 році загальна вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень склала 167,3 мільярда гривень, з яких 92,9 мільярда гривень (56%) не оподатковувалися.

Це зумовлює декілька проблем. Так, за даними дослідження, проведеного фахівцями Інституту соціально-економічної трансформації, багато фізичних осіб отримують сотні посилок на рік, формуючи з них комерційні партії для перепродажу, тобто маємо тіньову підприємницьку діяльність.

Наприклад, серед 100 найбільших отримувачів міжнародних відправлень у 2025 році 90 фізичних осіб отримали понад 83 тисячі посилок, при цьому більшість з них уникла сплати ПДВ.

Одна фізична особа може отримувати одну посилку на день, а кожна з них може коштувати до 150 євро. Таким чином, за місяць одна людина може ввезти товарів приблизно на 4,5 тисячі євро без податків. Якщо ж використовується мережа отримувачів – десятки або сотні осіб, обсяги безподаткового імпорту можуть досягати вже рівня комерційних партій на мільйони євро.

За даними ДМС, маємо такі масштаби імпорту через міжнародні відправлення в Україну:

  • 167,3 мільярда гривень – загальна вартість посилок у 2025 році,
  • 92,9 мільярда гривень – товари, що не оподатковувалися,
  • 56% – частка неоподатковуваного імпорту.

Цікаво Податок на прибуток в Україні: скільки грошей треба віддавати державі

Динаміка зростання неоподаткованих міжнародних посилок:

  • 2022 рік – 23 мільярди гривень,
  • 2023 рік – 40,1 мільярда гривень,
  • 2024 рік – 59,5 мільярда гривень,
  • 2025 рік – 92,9 мільярда гривень.

Якщо темпи зростання збережуться, втрати ПДВ у 2026 році становитимуть близько 27 мільярдів гривень за рік.

Крім того, такий тіньовий бізнес безпосередньо впливає на українських виробників. Більшість товарів, які надходять у міжнародних посилках, – одяг, взуття, іграшки, канцтовари, косметика – вже виробляються в Україні. Проте вони програють конкуренцію китайським товарам через податкову та регуляторну асиметрію.

Українські виробники зобов'язані дотримуватися стандартів якості та сертифікації, що збільшує собівартість продукції. Імпортні товари з посилок часто минають контроль, що створює ризики для здоров'я споживачів, особливо дітей.

Чи варто Україні скасувати пільгу?

Для України це питання не лише фіскальної політики, а й економічної безпеки. Скасування пільги дозволить збільшити надходження до бюджету, захистити українських виробників, зменшити ризики небезпечних товарів, зупинити тіньову торгівлю через соцмережі.

Досвід ЄС та США свідчить про те, що збереження пільги на посилки більше шкодить, ніж допомагає. Тому ЄС поступово ліквідує всі лазівки для дешевого імпорту, а США вже зробили радикальний крок, повністю скасувавши правило de minimis.

Аналогічні рішення вже були ухвалені не лише в ЄС, США а й в інших юрисдикціях, і їх наслідки свідчать, що такі зміни можуть мати не лише фіскальний, а й інвестиційний ефект. Міжнародна практика показує: коли модель масового дрібного імпорту без податків втрачає привабливість, великі маркетплейси та онлайн-ритейлери починають шукати економічно вигідніші альтернативи. Однією з них стає фізична присутність у країні збуту через локальні склади, фулфілмент-центри, офлайн-магазини або партнерські мережі.

Своєю чергою, фізична присутність маркетплейсів і пов'язаних з ними компаній забезпечує:

  • стабільні надходження ПДВ, податку на прибуток та ЄСВ;
  • зменшення тіньового сегмента та схем оптимізації через дрібні відправлення;
  • прогнозованість бюджетних надходжень замість залежності від митної статистики.

Таким чином, держава отримує довгострокову податкову базу, а не разовий ефект від імпорту.

Вихід маркетплейсів у фізичну присутність створює також робочі місця не лише безпосередньо в логістиці чи роздрібній торгівлі, а й у суміжних галузях: складська логістика та транспорт; ІТ-сервіси; охорона, нерухомість. Це особливо важливо для регіонів, де логістичні хаби можуть стати точками економічного відновлення.

Українське суспільство наразі лякають складнощі при розмитненні через брокерів, які є тривалими та незрозумілими. Проте система IOSS, яка працює у ЄС, не передбачає жодних ускладнень для отримувачів посилок, покладає адміністрування ПДВ на міжнародні маркетплейси.

Ба більше, Нова Пошта вже має сервіс для відправлення товарів у ЄС та Велику Британію з IOSS. На сайті компанії є окрема сторінка про відправлення з використанням IOSS-номера, що дозволяє продавцям, які зареєстровані в цій системі, сплачувати ПДВ під час ввезення товарів до ЄС і Великої Британії, уникаючи додаткових митних платежів під час доставлення. Це пряма технологічна інтеграція IOSS у міжнародні відправлення, яка показує, що оператори вже працюють із цим механізмом в реальних ланцюгах доставки.

Отже, Україна має для себе вирішити: залишатися країною, де міжнародні маркетплейси користуються податковими лазівками, чи стати державою, яка захищає власний ринок і бюджет. Світовий досвід показує, що скасування пільги на посилки – неминучий крок. Це не лише питання податків, а й справедливості для українських виробників та безпеки для споживачів.