
Ангела Меркель і Франсуа Олланд / news.mail.ru
Через безвихідь європейські лідери схильні до того, аби прислухатись до кремлівських пропозицій щодо вирішення конфлікту на сході України.
Про це у своїй колонці для видання "Новое время" написала російський політолог, старший співробітник Brookings Institution Лілія Шевцова.
популярні відео
За словами експерта, зараз Україна перебуває у сірій зоні невизначеності. При цьому у небайдужих до долі Києва західних столицях сподіваються, на думку Шевцової, що зі стабілізацією ситуації та здійсненням реформ Україна буде втягуватись у європейську орбіту.
Політолог констатує, що члени НАТО солідарні з Києвом, але не знають, чим цю солідарність наповнити. При цьому мінський пакет означає легітимацію російського впливу не тільки на ситуацію на Донбасі, а й на конституційний формат української держави взагалі.
Звичайно, західна доктрина стримування змусила Кремль переглядати тактику... Крім того, у ході конфлікту сталося неймовірне: Німеччина вийшла зі своєї недавньої ролі економічного і політичного партнера Москви, ставши європейським гегемоном, компенсуючи слабкість ЄС. Наслідки цього прориву поки складно усвідомити, але вони призведуть до нового балансу сил
Експерт пояснює, що зараз українцям слід врахувати наступні моменти: втому політичного Заходу від кризи, відсутність у західних столицях розуміння, що робити далі, а також — їхні побоювання вплутатись у відкриту силову війну з Москвою.
Створюється враження, що європейські лідери, відчуваючи безвихідь, схильні прислухатися до кремлівських пропозицій щодо виходу з війни. Це означає: проведення місцевих виборів в Донбасі і надання "особливого статусу" сепаратистським анклавам у рамках української державності. Мабуть, Захід схиляється до того, щоб заморозити або підморожувати ситуацію за будь-яку ціну. Але от питання: а чи піддається цей конфлікт замороженню?
На думку Шевцової, до більш активної і масштабної участі Заходу у зміцненні української державності можуть схилити два фактори: нова відкрита агресія Москви і (або) переконлива політика української влади щодо реформування країни.
"Саме реформи та їх підтримка з боку населення дозволили балтійським державам стати частиною Європи", — нагадала вона.
Читайте також: Путін здійснить свої військові плани в серпні, — американський аналітик
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter