За вік і стать серйозно штрафуватимуть: які нововведення "вдарять" по роботодавцях в Україні
В Україні з 8 січня набув чинності закон, який забороняє роботодавцям вказувати у своїх вакансіях бажаний вік кандидата на посаду, стать, расу, колір шкіри і т.д. За порушення передбачені чималі штрафи.
Про те, як працюватиме закон та чи допоможе він позбутися дискримінації на ринку праці в Україні – разом з експертами розбирався сайт 24 каналу.
Читайте Без статі, віку і раси у вакансії: за що тепер штрафуватимуть роботодавців
Які зміни відбулися
З 9 січня набули чинності зміни до закону "Про рекламу", у яких йдеться про протидію дискримінації за ознакою статі. Відтепер за недотримання таких норм роботодавцям загрожують штрафи у розмірі 10 мінімальних зарплат (наразі це 65 тисяч гривень).
Забороняється в рекламі про вакансії (приймання на роботу) зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі) висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри, щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.Виняток становить специфічна робота, яка може виконуватись виключно особами певної статі. Сама по собі наявність вакансії на підприємстві – це не реклама. Але якщо оголошення розміщуються через рекламні засоби – сайти, газети, телебачення тощо, то воно стає рекламою про вакансію й автоматично підпадає під цей закон.
Штрафуватиме порушників Державна служба з питань праці. Роботодавці, що не дотримуватимуться вимог закону, повинні будуть сплатити накладений штраф протягом 15 календарних днів з дня вручення документа від Держпраці. Якщо порушник відмовиться його сплачувати, гроші можуть стягнути через суд.
Роботодавців можуть штрафувати за некоректну інформацію в вакансії / Фото Pixabay
Дискримінація у трудовій сфері
Олександра Лєтова, керівниця відділу маркетингу Work.ua, нагадала, що згідно із законом "Про зайнятість населення" вказувати дискримінаційні вимоги у вакансії не можна було ніколи. Але саме після ухвалення доповнень до закону про рекламу та впровадження штрафів ця тема стала обговорюватися.
При цьому невдоволені такими рішеннями ані роботодавці, ані самі шукачі. Так, першим стане важче знаходити потрібних кандидатів. Та й шукачі тепер можуть зіткнутися з марнуванням часу, адже відгукуючись на ту чи іншу пропозицію, шукач не знатиме, чи справді на нього чекають у компанії, чи знайдеться якась інша причина відмовити, коли справа стосуватиметься віку чи статі.
Вона додала, що з іншого боку такі норми є кроком до більш цивілізованого суспільства. Можна довго обговорювати, чи варто було починати саме з нього, але вже як є. Залишається сподіватися, що от-от толерантність з боку громадян та держави стане новою нормою.
Руслана Березівська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, зазначила, що описи вакансій без використання формулювань на кшталт "робота лише для чоловіків", "шукаємо кандидатів до 40 років" не означає, що компанія не припускається дискримінаційних порушень. Недобросовісні роботодавці просто не розглядали резюме кандидатів, які не відповідали їхнім вимогам, та не запрошували їх на співбесіди.
На мою думку, введення штрафних санкцій мало вплине на процес подолання проблеми дискримінації при працевлаштуванні чи на робочому місці. На жаль, в нашому суспільстві й досі існують стереотипи щодо співробітників 45+, які не здатні бути повноцінним членом робочого колективу з причини застарілих поглядів та знань, недостатньої гнучкості та адаптативності тощо,
– пояснила Березівська.
За її словами, також є "певні стереотипи й щодо жінок, які заважають їм займати певні посади чи отримувати зарплати того ж рівня, що й чоловік". Тому те, що держава намагається вирішити цю проблему, є позитивним сигналом.
Нові законодавчі зміни навряд чи зможуть подолати трудову дискримінацію, впевнені експерти / Фото Unsplash
Однак вона впевнена, що долати ці проблеми потрібно іншими методами.
Наприклад, в деяких країнах світу, які вважають за необхідне протидіяти проблемі ейджизму, на державному рівні існують ініціативи з розробки адаптаційних програм для працівників старшого віку та надаються преференції тим роботодавцям, які працевлаштовують вікових пошукачів.Крім того, відбувається популяризація стратегій різноманіття, рівності та інклюзивності. Світові компанії-лідери різних галузей впроваджують такі стратегії у свої корпоративні культури, а також оприлюднюють звіти, у яких надаються дані щодо ефективності подібних програм для бізнесу. Якби це робилося в Україні, то нині не було б необхідності у введенні штрафів.
Варто зазначити, що певні позитивні зміни в нашій країні теж є. По-перше, українські компанії теж підхоплюють світовий тренд надання рівних можливостей різним категоріям співробітників. По-друге, стикаючись з дефіцитом кадрів, який спричинений старінням нації, демографічною кризою, збільшенням пенсійного віку та трудовою міграцією українців за кордон, стали охоче приймати на роботу людей старшого віку,
– пояснила Березівська.
Експерти по-різному коментують нововведення / Фото Pixabay
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт, впевнений, що запровадження штрафів за вказання статі й віку у вакансіях жодним чином не призведе до подолання дискримінації, а навпаки ускладнить пошук роботи претендентам.
Зараз, коли стать і вік не будуть зазначені в оголошеннях, свої резюме будуть надсилати люди, які заздалегідь не підходять роботодавцю. Все одно він їх на роботу не візьме. Натомість претенденти будуть марно витрачати свій час і даремно сподіватися на отримання роботи. Тому варто скасувати штрафи за вказання в оголошенні про роботу віку та статі,
– зауважив Хмелевський.
Які є недоліки у законодавстві
Олександра Лєтова наголосила, що відстояти свої права українцям, яких не прийняли на роботу через вік чи стать буде дуже важко.
Мабуть, жоден роботодавець ніколи напряму не назве причиною відмови вік або стать кандидата. Тому відстоювати свої права в таких випадках дуже складно. Якщо ви впевнені або маєте докази, що відмова була вмотивована саме цими ознаками, можна спробувати звернутися за допомогою до юриста,
– зазначила Лєтова.
Руслана Березівська додала, що якщо говорити про відстоювання прав людини у такій ситуації, то тут більше проблем, аніж можливостей. Українці не звикли отримувати зворотний зв'язок від роботодавця при працевлаштуванні, та й самі рідко уточнюють причини, з яких не підійшли для якоїсь посади.
Відстояти свої права українцям буде важко / Фото Unsplash
Мало того, довести, що вас не взяли на роботу по причині непідходящого віку, статі, кольору шкіри тощо, буде складно. Роботодавець може озвучити, що в конкурсі на посаду віддали перевагу кандидату з більшим досвідом чи кращим набором навичок та знань,
– пояснила експертка.
Компроміс з ФОПами: чому підприємці не підтримують касові апарати – дивіться відео