Закінчення епохи Карімова: зрозуміло про те, яке майбутнє чекає на Узбекистан

Карімов і його Узбекистан

Для більшості українців Узбекистан – закрита і далека країна, про яку вони мало що знають. Хто навчався ще в радянській школі, пам’ятає, що ця країна – одна з колишніх республік СРСР, багата на бавовну. Також відомо про те, що Іслам Карімов – багаторічний беззмінний лідер держави, який встановив в Узбекистані диктатуру і безжалісно розправляється з опозиціонерами.

Зокрема, Карімов у 2005 році розігнав мирну демонстрацію в місті Андижан. Демонстрантів, які вимагали покращення умов життя і надання громадянських свобод, оточили війська і відкрили вогонь. За офіційними даними, загинуло 187 осіб. За це, а також за політичні переслідування Узбекистан фактично потрапив до міжнародної ізоляції.

За бажання кращого життя Карімов розстріляв майже 200 мирних демонстрантів

Іслам Карімов одним із перших серед колишніх республік СРСР став президентом. Ще в 1990 році його обрала Верховна Рада Узбецької РСР. І хоча конституція країни забороняла обіймати посаду президента більше двох термінів, Карімов організував кілька референдумів, після кожного з яких його термін, так би мовити, "обнулявся", і він починав все спочатку.

Крім того, Карімов запровадив тотальний контроль за соціальними мережами і взагалі – у цій середньоазійській країні серйозний контроль за життям громадян з боку служби національної безпеки. Про свободу слова можна взагалі не говорити. Всі ЗМІ контролюються державою. Вперше за роки правління Карімовим узбецьке телебачення повідомило про його стан здоров’я, що різко погіршилося.

Економіка країни тримається за рахунок нафти, газу і виробництва бавовни. Крім того, там є непогані золоті запаси. Однак у цілому в країні економічна криза, а громадяни Узбекистану живуть здебільшого досить бідно. Щоб прогодувати сім’ї, вони їдуть на заробітки до Росії, Казахстану, Туреччини.

Низький розвиток економіки пояснюється високим рівнем корупції, що не дивно для країн з диктаторською моделлю управління. За даними міжнародної неурядової організації Transparency International в рейтингах корупції Узбекистан стабільно займає одне з найнижчих місць – 150-те.

Щодо зовнішньополітичних партнерів, то, на перший погляд, найближчою для Узбекистану є Росія. Однак, як стверджує директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, Карімов завжди проводив достатньо обережну політику стосовно Російської Федерації і тримав дистанцію від надмірної участі в інтеграційних проектах Кремля. Зокрема, в СНД чи Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Ця дистанція, за його словами, дратувала Москву.

Карімов намагався тримати дистанцію з Росією

До речі, свого часу, в кінці 90-х років, Узбекистан приєднався до міжрегіональної організації, ініціатором якої була Україна – ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова), яка була створена якраз, щоб протистояти експансії Росії. Узбекистан під тиском Кремля вийшов з ГУУАМ. Щоправда, і сама організація так і не стала реально діючою.

Що чекає Узбекистан після Іслама Карімова?

Будь-яка авторитарна модель управління після відходу її керівника, як правило, зазнає краху. Адже вона тримається роками на одному лідері, який послідовно знищує всіх своїх конкурентів. Іслам Карімов – не виняток.

Модель державного управляння, яку довгий період будував Карімов, без нього слабка. Говорити про те, що вдасться забезпечити безпроблемний транзит влади в рамках цієї моделі, складно. Узбекистан – це країна, де переважають кланові відносини, територія, де є вплив різних глобальних гравців,
– зауважує Віталій Кулик.

За його словами, в країні є втома від політичного режиму і автократії. Крім того, Узбекистан характеризується високим рівнем корупції, економічними проблемами, а також із свободою ринку. Минулого року, зокрема, взагалі заборонили продаж валюти. Також відбувається зростання поборів, навіть побутових, з боку правоохоронців і силовиків. Це все викликає серед узбеків спротив.

Хоча модель Карімова, стверджує експерт, без нього не працюватиме, однак різкий перехід нового керівника держави на демократизацію без якогось конкретного стратегічного плану може викликати кризу і взагалі серйозні проблеми в даному регіоні. Можливі навіть розморожування конфліктів. Може статися вибух, який накриє всю Євразію.

Крім того, додає політолог, проблеми можуть виникнути у Ферганській долині. В перспективі розмороження конфліктів у тій частині може призвести до тектонічних зсувів взагалі в регіоні. Фергана попри те, що поділена між країнами – це єдиний комплекс відносин, економіки, транзитних коридорів, контрабанди наркотиків тощо. Долина об’єднує Казахстан і Киргизстан, а далі Афганістан, Китай. Той, хто контролює Ферганську долину, контролює Центральну Азію.

До того ж, не треба забувати, зазначає він, що в Узбекистані найвищий в цьому регіоні рівень ісламізму.

В Узбекистані протягом останніх 10 років відбулася ісламізація суспільства, особливо в сільській місцевості. Якщо це все вибухне, то накриє і інші країни. Вже зараз у тому регіоні можна спостерігати дестабілізацію. Формуються бази "Ісламської держави". Влітку були теракти навіть у Казахстані, де ісламізм себе особливо не проявляв раніше,
– наголошує експерт.

Тому, вважає він, Узбекистану потрібен сильний лідер, який буде здатний зацементувати владу і буде рівновіддалений від кланів. Потрібен проект, який дозволить подолати економічні труднощі перехідного періоду. Інакше країну чекає значна турбулентність.

Хто стане наступним президентом Узбекистану?

Головних претендентів на посаду президента не так уже багато. Але треба враховувати те, що Росія і Китай, який все більше витісняє Москву з Центральної Азії, також впливатимуть на Ташкент.

Якби в Іслама Карімова був син, то питання з наступником вирішувалося б швидко і безболісно. Але в нього дві доньки. Деякі ЗМІ вважають, що саме старша донька – Гульнара Карімова може стати президентом. Вона дуже відома в Узбекистані не тільки як донька президента, але й як співачка Гугуша (Googoosha). 44-річну Гульнару називають головним корупціонером Узбекистану і в той же час – східною принцесою. В Сполучених Штатах її звинуватили у відмиванні грошей. У 2010 році німецький журнал Der Spiegel і швейцарське видання Bilan оцінили стан Гульнари Карімової в 570-665 мільйона доларів.

Гульнара Карімова претендуватиме на крісло батька

Але з цим не погоджуються експерти. На думку Віталія Кулика, основних претендентів на пост президента два. Це голова служби національної безпеки Рустам Іноятов і прем’єр-міністр Шавкат Мірзіяєв. Можливо, голова сенату Нігматил Юлдашев, до якого формально перейде влада після смерті Карімова.

Найбільше шансів, вважає Кулик, у прем’єра – як людини, яка була наближеною до Карімова. Він фактично контролює міністерство внутрішніх справ. Такої ж думки аналітик Group Da Vinci AG Анатолій Баронін.

За його словами, подальша ситуація в Узбекистані буде залежати від здатності Юлдашева утримати контроль над силовиками і запобігти спробі захоплення влади в країні конкурентними силами, наприклад, Рустамом Іноятовим або віце-прем'єром Рустамом Азімовим і представниками регіональних кланів. На його думку, ймовірність дестабілізації ситуації в країні оцінюється в 60%.

При цьому прем’єр-міністра Шавката Мірзіяєва вважають більш проросійським політиком. Натомість Рустама Іноятова – прозахідним.

Сподіваюся, що попри всі негативи в Узбекистані є достатній рівень несприйняття масштабної дестабілізації. Навряд чи політична еліта піде шляхом шокової демократизації. Необхідна стратегія і підтримка позарегінальних гравців. Певною мірою Китаю проти посилення російського впливу,
– зазначає Віталій Кулик.

Китай дуже хоче витіснити Москву з Центральної Азії

Зрозуміло, що зміна лідера в Узбекистані так чи інакше викличе певні потрясіння в самій крані і Центральній Азії. Це може призвести до посилення одних країн і послаблення інших. У будь-якому випадку ситуація в Узбекистані, де майже 30 років будувався "стабільний" автократичний режим – гарне свідчення того, чим закінчується диктатура. Кризою, конфліктами і перспективою розпаду.

Читайте також: Саміт G20: зрозуміло про зустріч світових лідерів і наслідки для України