Світова економіка, війна в Сирії і трохи про Україну

Саміт G20 пройде в китайському місті Ханчжоу 4-5 вересня. Світові лідери збираються раз на рік і основні питання стосуються економіки. Втім, під час саміту проходить низка двосторонніх зустрічей, кулуарних перемовин, де обговорюються питання взаємостосунків країн, проблем того чи іншого регіону. Для європейських країн і Сполучених Штатів сьогодні одне з важливих питань – війна в Сирії і боротьба з "Ісламською державою".

Але, крім боротьби з тероризмом, буде розмова про Україну. Особливо якщо врахувати останні події на Донбасі, збільшення російських військ у Криму і на східному кордоні з Україною. В Києві і в світі виникли підозри і побоювання щодо можливості повномасштабного наступу Росії на Україну. При цьому переговори контактної групи в Мінську не дають жодних результатів.

Саміт G20 – нагода спробувати налагодити діалог. До того ж, свого часу планувалися переговори на саміті в Нормандському форматі. Та Москва влаштувала в Криму провокацію з так званими українськими "диверсантами", після чого Путін заявив, що нема сенсу зустрічатися в такому форматі. Як зауважив у коментарі сайту політичний експерт Євген Магда, Росії не вигідний Нормандський формат. І це стає все більш очевидним. В Москві хочуть за спиною України вирішити питання Донбасу.


Путін хоче говорити з Меркель і Олландом про Україну без Порошенка

Тому Путін категорично відмовився, щоб на саміті пройшла зустріч його з Меркель, Олландом і Порошенком. Москва дала чітко зрозуміти, що не хоче говорити з Порошенком у присутності Олланда і Меркель – Путін воліє говорити виключно з лідерами Німеччини і Франції. Звичайно, в Україні це викликало занепокоєння і, за словами політичного аналітика Володимира Горбача, Порошенко провів розмову з канцлером Німеччини та президентом Франції, і попередив щодо виникнення такої ситуації. В результаті Меркель і Олланд відмовилися від зустрічі в форматі трьох і перейшли на формат "один-на-один". Не виключено, що Путін зустрінеться з Обамою. За повідомленням заступника радника з національної безпеки США Бена Родса, президент США, можливо, проведе зустріч із Путіним, під час якої обговорюватиметься питання Сирії і України.

Переговори заради переговорів?

Відсутність представника української сторони під час зустрічей Путіна із західними лідерами на саміті в Китаї викликає підозри щодо того, що російський президент почне тиснути і шантажувати своїх візаві. Москві потрібно, по-перше, зняття санкцій, які повільно, але все ж ослаблюють її економіку. На сьогоднішній день зовнішній борг Росії складає 521 мільярд доларів. Хоча РФ і має ще запас фінансової міцності, та він не безкінечний. Тим більше, що постійне фінансування військ на окупованій території Донбасу, а також збільшення витрат на оборону, спустошує ці запаси.

По-друге, що теж всім відомо, – Кремль хоче провести вибори на окупованих територіях Донбасу за своїми правилами, щоб продовжувати розхитувати Україну зсередини. Власне, через те, що Україна і, поки що, Європа і США на це не погоджуються, фактично й загальмувався Мінський процес. А Москва відмовилася від Нормандського формату, зрозумівши, що в присутності України їй не йдуть на поступки.

Щоб змусити Берлін, Париж і Вашингтон, серед іншого, відступитися від України, Росія вторглася в Сирію, де фактично не бореться з "Ісламською державою", а допомагає диктатору Башару Асаду боротися з демократичною опозицією. Проти чого категорично проти на Заході. Щоб підсилити свої позиції, Путін стягує війська до українських кордонів, погрожуючи війною.

Все це так чи інакше може призвести до того, що Європа погодиться на пом’якшення економічних санкцій. Тим більше, що на Заході є зацікавлені політичні кола. За зняття санкцій виступають Угорщина і Словаччина, де сильне проросійське лобі.

Однак, на думку експертів, під час саміту таких домовленостей не буде. За словами Євгена Магди, навряд чи Обама, Меркель або Олланд згодяться на такий сценарій.

Хоча Ангелі Меркель і Франсуа Олланду теж потрібен певний зовнішньополітичний успіх, тому що в них наступного року вибори, вони не стануть через це, так би мовити, здавати Україну. Барак Обама і раніше не надто активно займав позицію щодо України. Говорити, що раптом ця позиція наприкінці його президентської каденції буде кардинально змінена, підстав немає,
– зазначив політолог.

При цьому, вважає він, саміт не принесе Україні нічого негативного. Але й позитивного, на жаль, також. На думку Володимира Горбача, занепокоєння України закономірне, але це не повинно переходити в паніку і "зраду".

"Не думаю, що зустріч світових лідерів конструктивно вплине на Путіна. Це не перші зустрічі з Путіним, після яких російське керівництво не робить жодних висновків. Не треба покладати великих надій на те, що в рамках саміту вдасться переконати Путіна в чомусь", – підкреслив Горбач.

В будь-якому випадку, переконані експерти, переговори на саміті в Китаї не вплинуть на зниження напруги на Донбасі. За словами Володимира Горбача, можливо, на Росію натисне Китай, однак особливо на це сподіватися не варто.


Переговори будуть, але це не знизить напругу на Донбасі

Між тим, ситуація для України сьогодні не дуже сприятлива. Ескалація військових дій на Сході вимагає ухвалення якихось рішень і збільшення тиску з боку західних країн. Наприклад, виключити Росію з G20. Натомість вони усунулися від активної участі у вирішенні українського питання, що дало змогу Росії перейти фактично в наступ. Як зауважив політичний оглядач Павло Казарін, Москва була б дуже зацікавлена, щоб прибрати Берлін, Париж і Вашингтон із переговорного процесу і в ідеалі ще посадити туди Захарченко і Плотницького.

Хоча саме Захід – це ті запобіжники, які повинні постійно нагадувати Москві, що Україна не одна протистоїть російській агресії. На її стороні представники впливових держав.

В той же час, як зазначив Євген Магда, Україна повинна стати членом G20 і почати наповнювати свій потенціал реальним змістом. Тільки збільшивши свою зовнішньополітичну суб’єктність, Україна зможе впливати на рішення на міжнародному рівні.

Про що говоритимуть на саміті G20 західні лідери з російським президентом? Думка експертів

Євген Магда, директор Центру суспільних відносин

Росія здійснила своєрідну дипломатичну спецоперацію. Спочатку імітувала готовність вести переговори в Нормандському форматі в Ханчжоу під час саміту G20. Потім Росія здійснила провокацію в Криму з так званими українськими "диверсантами". Після чого Москва заявила про те, що немає потреби в переговорах у Нормандському форматі. Росії не вигідний Нормандський формат, це стає все більш очевидним. В Москві все більше хочуть за спиною України вирішити питання Донбасу.

Але хотіти і вирішити – це дві великі різниці. Не думаю, що Барак Обама, термін президентських повноважень якого закінчується, піде на якісь домовленості. Обама і раніше не надто активно займав позицію по Україні. Говорити, що раптом його позиція кардинально зміниться, підстав немає. Не погодяться на це Ангела Меркель і Франсуа Олланд. Хоча їм теж потрібен певний зовнішньополітичний успіх, тому що в них наступного року вибори. Але вони не стануть через це, так би мовити, здавати Україну.

Путіну, щоб отримати преференції, треба мати довіру. З боку Заходу довіри до російського президента немає. І говорити, що вона буде відновлена за один саміт, немає підстав.

Є тенденція, що саміт G20 – це щось на зразок зустрічі світового уряду, де все буде вирішено. Це не зовсім так. Це зустріч 20-ти провідних країн світу в економічному і політичному сенсі. Обговорюватимуться комплексні питання, які хвилюють людей у світі.

Тому цей саміт не принесе для України якихось негативних наслідків, але, на жаль, і позитивних також. Це не призведе до зниження напруження на Донбасі. Але не треба забувати, що для Росії розхитування ситуації всередині України набагато дешевше і більш привабливо, ніж військовий наступ на Донбасі чи по всій лінії російсько-українського кордону.

В даному випадку треба говорити про те, що Україна повинна стати членом G20 і почати наповнювати свій потенціал реальним змістом. До тих пір, поки не буде зростати наша зовнішньополітична суб’єктність і, відповідно, вплив на міжнародній арені, в Україні сидітимуть і роздумуватимуть на тему: здадуть нас чи ні. Українці протягом останніх років переконливо довели, що вони не порожня тара, щоб їх здавати, і спроможні самі вирішувати власну долю.

Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва

На саміті G20 Україна не буде темою для обговорення, тим більше ми не є членом великої 20-ки. Головні питання саміту – економічні, геоекономічні тощо. В кулуарах питання України і конфлікту на Донбасі, вочевидь, обговорюватиметься.

Але президент Петро Порошенко пропонував одночасну присутність Путіна, Ангели Меркель і Франсуа Олланда, щоб йому до них приєднатися і провести зустріч у "Нормандському форматі". Російська відповідь була такою, що вона виходить із цього формату і не хоче говорити з Порошенком у присутності Олланда і Меркель. Москва хоче говорити з ними без українського президента.

Відповідно, у Києва виникли підозри, що Путін має намір у чомусь переконати європейських лідерів, щоб при цьому Меркель і Олланд не почули спростувань української сторони. Порошенко провів розмову з Меркель і Олландом і попередив щодо виникнення такої ситуації. Тому Меркель і Олланд відмовилися від зустрічі в форматі трьох і перейшли на формат 1+1, під час яких обговорюватиметься не лише Україна. А, зокрема, німецько-російські і франко-російські відносини. У випадку зустрічі з Бараком Обамою найголовнішим питанням буде Сирія.

Така конфігурація цих зустрічей говорить про те, що ніяких закулісних домовленостей без України і коштом України не буде. Наше занепокоєння закономірне, але це не повинно переходити в паніку і "зраду". Більше року тривають розмови про якийсь закулісний обмін між США і РФ, але нічого подібного не відбулося.

Не думаю, що зустріч світових лідерів конструктивно вплине на Путіна. Це не перші зустрічі з Путіним, після яких російське керівництво не робить жодних висновків. Не треба покладати великих надій на те, що на саміті вдасться переконати Путіна в чомусь. Це зустріч, на якій російський президент буде шантажувати світ своїми військовими маневрами. До речі, 5 вересня, під час саміту, мають розпочатися російські військові навчання "Кавказ-2016". Це ознака того, що Росія грає мускулами і хоче говорити з позиції сили. Хоча невідомо, хто на кого буде більше тиснути: Обама на Путіна чи навпаки.

На ситуацію на Донбасі саміт ніяк не вплине. Хіба що може включитися Китай. Але вірогідність того, що Пекін почне тиснути на Росію, поки що мінімальна.

Читайте також: Чи почне Росія повномасштабну війну: аналіз експертів