Мобілізація у 2024 році: які основні зміни чекають на українців
7 лютого Верховна Рада підтримала оновлену версію законопроєкту № 10449 щодо посилення призову. Що буде із призовним віком, відстрочками та бронюванням, читайте далі.
На законопроєкт ще чекають правки, друге читання та підпис Зеленського. Втім, вже зараз можна окреслити картину того, який вигляд матиме мобілізація у 2024 році.
Дивіться також Скільки в Україні триватимуть мобілізація та воєнний стан
Що буде з мобілізацією жінок
Призов на військову службу жінок відбуватиметься винятково на основі добровільної згоди. Якщо жінка має 18 – 60 років та визнана ВЛК придатною до військової служби, то вона цілком може вступити до збройних сил за власним бажанням. Водночас жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальності, повинні стати на військовий облік. Добровільно можуть стати на облік ті, хто має спеціальність або професію, споріднену з військово-обліковою.
Яка ситуація із призовом студентів
Здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами та здобувають рівень освіти, вищий за їхній попередній за однією спеціальністю призивати не будуть. Це не стосується аспірантів, які навчаються на контракті.
Також мобілізації не підлягають докторанти та інтерни, які навчаються за денною або дуальною формами, а також наукові та науково-педагогічні працівники закладів освіти за основним місцем роботи принаймні на 0,75 ставки.
Важливо зауважити, що друга освіта чи повторний вступ на ступінь, який ви вже здобували, а також навчання на заочній чи дистанційній формі не передбачають відстрочки від мобілізації.
Крім того, у вишах з'явиться нова дисципліна – базова загальновійськова підготовка.
Слід зазначити, що студенти, які за чинним законодавством, мають право на відстрочку, а за новим законопроєктом втрачають його, мають можливість завершити навчання до кінця навчального року з дня, коли цей закон набере чинності.
Які групи чоловіків з інвалідністю можуть призвати
Новий законопроєкт звільняє від мобілізації усі групи військовозобов'язаних чоловіків з інвалідністю. Водночас особи 2 та 3 групи інвалідності, які здобули її після початку повномасштабного вторгнення і не були військовослужбовцями, повинні будуть пройти переогляд.
Законопроєкт також ліквідує поняття "обмежено придатного". Усі, кого раніше були визнано такими, повинні будуть пройти перевірку протягом 9 місяців. Їх визнають або придатними, або непридатними.
Хто ще не підлягає мобілізації
Від призову на військову службу звільняються жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів (протягом 3 місяців).
Також врятовані з полону військовослужбовці можуть звільнитися з військової служби. У разі, якщо колишні військовополонені захочуть продовжувати служити, вони можуть скористатися додатковими 90 днями відпустки зі збереженням виплат.
Хто втратить право на відстрочку
Так, законопроєктом передбачено скасування відстрочки для таких осіб, які ще наразі її мають: Це військовозобов'язані,
- які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
- працівники підприємств, установ та організацій Міноборони, ЗСУ, ДССТ, ДССЗЗІ, СБУ, СЗРУ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони;
- працівники Національної поліції, Бюро економічної безпеки, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України.
Кого можна забронювати
Бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють або проходять службу:
- у державних органах на посадах державної служби категорії "А", голів обласних, районних рад, сільських, селищних, міських голів. А також до 50% військовозобов'язаних державної служби категорії "Б", "В", в органах місцевого самоврядування;
- у Нацполіції України, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Службі державної охорони, судах, інших державних органах та установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, патронатних службах;
- На підприємствах та установах, яким встановлені мобілізаційні завдання у разі, якщо це необхідно для виконання мобілізаційних завдань;
- На підприємствах та установах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі забезпечують потреби Збройних сил України. Критерії та порядок визначення підприємств критично важливими визначає Кабмін.
Інші пропозиції у законопроєкті
- Зниження призовного віку з 27 до 25 років;
- Скасування строкової служби. Запровадження замість неї базовового військового вишкілу строком 2 – 3 місяці.
- Якщо військовозобов’язаний добровільно протягом 10 днів з дня вручення повістки не з'явився до ТЦК та СП або закордонної дипломатичної установи України (якщо перебуває за межами держави), його можуть обмежити: в праві на виїзд за межі України, в праві керування транспортним засобом, накласти арешт на кошти та інші цінності у банках та інших депозитарних установах. Але виключно за рішенням суду.
- Демобілізація військового після 36 місяців безперервної служби;
- Добровільна мобілізація засуджених за винятком тих, хто вчинив злочин проти основ національної безпеки України та військові правопорушники.
- Також урядовці пропонують запровадити електронний кабінет військовозобов'язаного, де він зможе оновлювати свої дані без візитів до ТЦК, а також отримувати повістки.