Законопроект про реінтеграцію Донбасу: довкола чого точаться запеклі суперечки

16 січня 2018, 22:02
Читать новость на русском

Попри безчинства окупантів у Криму, про механізми повернення півострова у так званому законопроекті про реінтеграцію не згадують. Документ уже декілька місяців з боями намагаються ухвалити у парламенті. І у вівторок, 16 січня, розглядали у другому читанні. Однак, на 700 правок дня забракло. А дискусійних питань чимало.

Цього разу без димових шашок, блокувань трибуни та бійок. На відміну від розгляду у першому читанні, друге було спокійнішим. Сутички виникли лише під Верховною Радою. Активісти намагалися спалити прапор Росії і побилися з поліцією.

Однак, попри все, робочого дня на розгляд законопроекту депутатам забракло. Встигли розглянути 482 поправки. Усього їх – майже 700.

Читайте також: Повернення Криму і Донбасу: про головні зміни і суперечності закону про деокупацію

Цим документом Україна офіційно визнає Росію агресором та покладає на неї відповідальність за нанесені збитки на Сході України. Поняття АТО зникає. Відтепер це – відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. У преамбулі закону з'явилася згадка про Крим. Але жодних механізмів повернення півострова законотворці не пропонують. А ще Україна, якщо закон ухвалять, не зобов'язана виконувати неефективні мінські угоди.

Це була основна умова, яка була визначена великою кількістю народних депутатів. Але ми знайшли відповідні формулювання, які дадуть можливість збалансовано підійти до цього питання. Я думаю, міжнародні партнери також погодяться,
– зазначила представниця Президента України у Верховній Раді Ірина Луценко.

Однак, у документі не з'явилася точна дата окупації, на якій наполягали, зокрема, депутати від "Самопомочі". А це допомогло б Україні відстояти права у міжнародних судах.

"Ми пропонуємо чітко визначити дату окупації. Саме окремих регіонів Донецької та Луганської областей для того, щоб надати можливість, як звичайним українцям, так і Україні, в міжнародних судах вимагати компенсацію від країни-агресора – Росії – за всі ті збитки, які вона завдала як нашим громадянам, так і взагалі країні", – прокоментувала народна депутатка від "Самопомочі" Вікторія Войціцька.

Натомість, у законопроекті є лише посилання на закон про статус Криму. Там прописана дата початку окупації півострова. Тож норму можна витлуматичити так, що окупованим у нас є лише Крим. Однак, секретар Комітету з питань національної безпеки та оборони як мантру повторює – цього достатньо.

Читайте також: Закон про реінтеграцію – це домовленості з Путіним, – нардеп

"В законі стоїть відсилочна дата на закон про статус окупованої території Криму, в якому встановлена дата початку окупації", – сказав секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Іван Вінник.

А от президента повноваженнями не обділили, до того ж такими, що супеперечать Конституції України. Він визначатиме межі тимчасово окупованих територій, має право застосовувати Збройні сили без узгодження з Верховною Радою та особисто керує усіма Об'єднаними оперативними штабами ЗСУ, які створять після ухвалення законопроекту.

Ми і так фактично переживаємо становлення диктатури, то це тільки диктатуру буде посилювати,
– зауважила віце-спікерка Верховної Ради Оксана Сироїд.

Продовжать розгляд законопроекту у середу, 17 січня. Але у БПП вже натякнули, що мають свої пропозиції щодо остаточного варіанту документу.