Згадати Все: Перші дипломатичні кроки

20 квітня 2019, 20:07
Читать новость на русском

Чому передусім Україна та Білорусь стали країнами-засновниками ООН? Хто поїхав перший із вождів в Америку? і як дипломатичні візити впливали на долі мільйонів людей.

Від майстерності дипломатів прямо залежить доля країн і цілих народів, у результаті переговорів могли спалахувати війни або укладалися мирні договори.

Читайте також: Згадати Все: Як раніше на іподром ходили

У всі часи посли та консули вміли тримати красиву міну навіть при поганій грі. Незмінним залишалося лише одне – відстоювання інтересів своєї країни, навіть якщо нею керує сам Люцифер чи якийсь Сталін.

Упродовж довгих десятиліть саме дипломатія утримувала світ від початку Третьої світової війни. Від переговорів двох супердержав Радянського союзу і США прямо залежала доля цього світу. Відразу після завершення Другої світової війни світ замислився, як же не допустити повторення такого кровопролиття.

Вирішили створити ООН. Тоді не говорили слова організація. Об'єднані нації. Це були слова Рузвельта. Всі повірили, що вона захищатиме світ від Третьої світової,
– пояснила Людмила Чекаленко, історик.

Кожна країна отримувала в ООН один голос й це влаштовувало всіх, окрім Москви. Сталін пропонував ввести до складу організації всі 15 республік колишнього СРСР.

Звісно, американська сторона на таке не погодилася. Крім Радянського союзу країнами-засновниками ООН стали Україна та Білорусь – республіки, що найбільше постраждали у війні.


Представники української РСР

Київ, вперше з часів фіаско Центральної ради, отримав доступ до найвищих міжнародних переговорів.

Першим народним комісаром закордонних справ був Корнійчук. Він трішки розмахнувся й запросив делегацію США й Британії в Київ, щоб відкрити посольства. Цього було достатньо, щоб його зняти з посади,
– зазначила Чекаленко.

Таке вільнодумство Москва схвалити не могла. Міжнародну політику України дуже швидко повернули під контроль, не дозволивши просувати власні інтереси.

Читайте також: Згадати Все: Київський фунікулер

Найскладніші відносини з іншими державами у СРСР, звісно, були із США. Проривом у радянсько-американських стосунках став візит Миколи Хрущова за океан. Він перший з генсеків, який відправився на номінально ворожі землі.


Микола Хрущов та Джон Кеннеді

Разом з ним туди відправилася велика делегація із 63 осіб. Супровід дружини Микити Сергійовича у ті часи – справжня дивовижа. Світом керували здебільшого чоловіки й присутність жінок в делегаціях сприймалася зі здивуванням.

Дружина була поза кадром. Про дружин радянських керівників та лідерів практично ніхто нічого не знав. Вони не світилися на екранах, адже відповідного запиту суспільства не було.


Дружина Кеннеді – Жаклін (перша зліва) та дружина Хрущова – Ніна (посередині)

Тож поїздку Ніни Петрівни до штатів у 1959 році інакше як банальним туризмом пояснити важко. А от Микита Сергійович поїхав з не менш важливим завданням: показати Америці "кузькіну мать".

Виступ Хрущова на Генасамблеї ООН, 12 жовтня 1960 року: дивіться відео:

Емоційному Хрущову приписують й ще один дуже дивний вчинок, начебто на засіданні ООН у США він стукав черевиком по столу.

Очевидці кажуть, що йому тиснули черевики. Він зняв один й не міг ногу засунути, тож тримав його в руках. Потрібно було відреагувати на черговий випад американської сторони. Він, не подумавши, ним і постукав,
– розповіла Людмила Чекаленко.

Хрущовський візит у США – це ще й початок ери масового вирощування кукурудзи у наших широтах. Генсек товаришував з американським фермером Бобом Гарстом, відвідав його кукурудзяні поля. Тож вирішив доганяти й переганяти економіку США з кукурудзяним качаном у руках.

Більше – дивіться у програмі.