Люди збиралися з усіх околиць, щоб подивитися, як навипередки мчать вершники та їхні рисаки. Трибуни іподромів заповнювались велелюдніше, ніж на гучних футбольних матчах.
Як в СРСР дивились футбол? Дивіться випуск "Згадати Все" про футбольних вболівальників
Заїзди на Київському іподромі влаштовували принаймні тричі на тиждень. Там було на що дивитися, до прикладу, чого тільки вартий конкурс – подолання перешкод або виїздка.
За кількістю своїх зірок та проведених турнірів кінні змагання давали фору багатьом видам спорту. Нескінченні Дербі та Всесоюзні змагання часто не давали покою радянським людям.
Змагання на іподромі
Конкуренція була і між союзними республіками. Часом навіть жорстка. Кожен намагався продемонструвати свої найкращі вміння. Київський іподром став майданчиком і для виступів у міжнародних турнірах.
На Київському іподромі проводились міжнародні змагання
"У нас були міжнародні нагороди. До нас приїжджали Голландія, Франція, Угорщина, Чехія, Словаччина, Югославія, Англія, Канада", – розповів директор Київського іподрому у 1989-1998 роках Павло Бабутін.
Розбудова інфраструктури, продукти на прилавках – пам'ятаєте СРСР під час Олімпійських ігор? Дивіться випуск "Згадати Все" про Олімпіаду-80
Іподромні будівлі відомі ще з часів Давньої Греції, а на наших теренах згадка про це тягнеться у кінець ХVIII століття. Для військових цілей в тодішній Російській імперії шукали універсальну породу коня.
Іподромні будівлі у Давній Греції
Коня отримали шляхом схрещування і прозвали "Орловським рисаком". На честь графа Орлова, який і був ініціатором створення нової породи. Її взялись розводити десятки кінних заводів тодішньої царської Росії. А щоб їх випробовувати та тренувати зводили іподроми.
Орловський рисак
Але прогрес не стояв на місці. Нові породи створювались по всьому світу.
"І тут з'явилися американські коні. І почалися змагання між цими породами. Потім відкрили тоталізатор", – пригадав Бабутін.
Що таке Кінноспортивна лотерея і як на цьому заробляли – дивіться у програмі.