Згадати Все: Відрядження в епоху дефіциту
Відрядження в радянську епоху – це цілий комплекс пригод. Усе починалось зі стосу папірців, необхідних для довгої поїздки. А скільки всього треба було брати із собою. Адже невідомо, куди тебе лиха занесе. Страшно згадати!
Нині про косметику в дорогу мало хто думає, бо ж завжди можна купити вже у відрядженні. Але це не про СРСР, адже доводилось брати навіть їжу. Обов'язковими елементами продуктового набору були сало і горілка.
Читайте також: Згадати Все: Дитяче виховання – на вулиці і вдома
"Не було гарантії, що ти зможеш придбати нові леза чи зубну щітку. Умови в готелях були такі, що ти не знав, чи буде у тебе можливість виправити або висушити одяг. Треба було брати запас шкарпеток та спідньої білизни", – пригадав письменник та видавець Дмитро Капранов.
Крем після бриття в СРСР
Машинка для гоління в часи СРСР
Справжніми героями були тренери дитячих спортивних шкіл. Адже з'їздити з дітьми на змагання – це теж відрядження. У готелі треба було пильнувати 20 юних борців.
Готель в Ужгороді
"Діти дуже любили розбити рукомийник, а тренер відповідав за це зі своєї кишені. Тому тренери передавали один одному майстерність, до прикладу, як господарським милом склеїти щойно розбитий рукомийник так, аби можна було здати номер", – сказав Капранов.
Тодішні готелі для відряджених – це не лише розбиті рукомийники. Звичайним людям доводилося жити в дуже скромних умовах.
Біля ліжка лежали рушники, то їх згадати страшно. Вони були ніби вафельні. Якось я витерся ним повністю, то рушник і я були мокрими. Треба було все здати в комплекті, бо ти відповідав за ту подерту білизну зі штампами готельними. Поїздка була як каторга,
– розповів письменник Дмитро Капран.
Як люди примудрялися додаткового заробляти під час відрядження – дивіться у програмі.