Жандарм Євразії: Путін повторює російські практики ХІХ століття

12 січня 2022, 09:17
Читать новость на русском

Неформальний віртуальний саміт ОДКБ, який відбувся з ініціативи президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва, продемонстрував нову реальність на пострадянському просторі.

Москва більше не соромиться застосовувати військову силу проти народів, які готові боротися з корумпованими та неефективними елітами. Тими самими елітами, які захопили владу та власність ще у далекі 90-ті і не збираються нею ні з ким ділитися.

Прибрати Елбаси Як у Казахстані пройшов справжній транзит влади

Гра Путіна

Власне, зовсім новою цю ситуацію назвати не можна. Коли Путін здійснював диверсійну операцію проти України у 2014 році, він розраховував, що окупація сходу України допоможе досягти повалення нової влади у Києві.

Якби 2020 року силовики Олександра Лукашенка не впоралися б з білоруським народом, російські окупанти, поза всяким сумнівом, з'явилися б і в цій країні і почали б стріляти у білорусів.

Виглядає безперечною причетність російського режиму до застосування сили режимами Віктора Януковича та Олександра Лукашенка. Саме до цього – до кровопролиття – завжди і підштовхував Путін своїх мерзенних маріонеток.

Що відбулося у Казахстані

Казахстан важливий насамперед тим, що там соціальна прірва між силовиками та народом виявилася не такою великою, як у Білорусі. Одні представники силових структур відмовилися стріляти у власний народ, інші стали переходити на бік учасників протесту, треті скористалися ситуацією для пограбування, четверті вирішили, що зможуть покінчити з владою президента Токаєва і замінити його більш прийнятною для соратників Назарбаєва кандидатурою.

Ця неготовність силовиків вбивати і хаос у владних структурах призвів до того, що Росія наважилася на відкриту інтервенцію до Казахстану.

Вона продемонструвала, що готова бути "жандармом Євразії" –  так само, як архаїчний і відсталий царський режим був готовий претендувати на роль "жандарма Європи".

Важливо Росія робить в Казахстані те, що не змогла в Україні в 2014-му

Що буде далі

Як розвиватимуться події найближчим часом, ми поки що не знаємо. Очевидно, що протест на цьому етапі вдасться утихомирити, але ненависть до загарбників нікуди не подінеться і лише посилюватиметься.

Очевидно й те, що боротьба за владу в Казахстані продовжиться. Її учасники будуть використовувати як можливості Кремля, так і народну ненависть до окупантів. І Казахстан цілком може бути пасткою, в якій Путін загрузне так само, як його попередники у Афганістані.

Але найголовніше – це демонстрація неефективності пострадянських диктатур та архаїчності режиму Путіна.

До теми Казахстан і фатальні московські "хотєлкі": на кожну дію є протидія

Російський президент намагається поводитися так, ніби живе не у ХХІ, а в ХІХ столітті –  і кожен новий його божевільний крок наближає до суспільного протистояння саму Росію. Нам усім ще належить стати свідками цієї страшної та кривавої драми.

Токаєв використав казахів для своїх "шкурних" інтересів – дивіться відео