Козаки – люди, які заклали фундамент української національної ідентичності, що змогла вистояти ще сотні років під ярмом загарбників, таки дочекавшись власної незалежної держави.
Це цікаво! Як український військовий геній "втер носа" московській армії
Почалося же все з того, що й нині є ключовою рисою цієї нації – відчайдушне бажання захистити власну землю. Усередині 16 століття чи не головною проблемою українських земель, що входили до складу Литовського князівства, Польського королівства, а згодом і вже об’єднаної Речі Посполитої – були татари.
Розпад Золотої орди призвів до утворення Кримського ханства, війська якого і взяли собі за звичку грабувати українські землі та заганяти місцеве населення у рабство.
Що відомо про Кримьске ханство і його засновника
Дмитро Вишневецький, про якого ви напевне чули, став одним з перших можновладців, хто серйозно взявся за вирішення цієї проблеми. Вишневецького часто називають першим козацьким гетьманом, і хоч це суперечливе твердження – та все ж не зовсім позбавлене сенсу.
Коротко про Вишневецького
Отож насправді Вишневецький – волинський князь, який більшу частину свого свідомого життя провів воюючи із татарами. Небажання польського короля допомагати у цій справі спонукали Дмитра вигадати не одну хитромудру схему. За власний кошт Вишневецький збудував фортецю на дніпровському острові Мала хортиця, єдиною ціллю якої було перешкодити татарам просуватися углиб українських територій. Князеві вдалося організувати там постійну залогу із трьохсот різношерстних вояків. Тут були і бояри, і колишні військові, і козаки, що на ту мить ще не сформувалися як окремий клас.
Фортеця Вишневецького
Говорити про той замок як про першу Січ все ж не варто, утім це точно стало хорошим прикладом, чи навіть прототипом на майбутнє. В історію дітище Вишневецького утім увійшло не тільки як предтеча козаччини. За нетривалий період існування хортицький замок встиг добряче попсувати нерви своїм ворогам. По-перше, він виявився не тільки оборонною фортецею, але й плацдармом для атакувальних дій.
Вишневецький зі своєю ватагою здійснив звідси кілька вдалих походів на кримські міста, повернувшись, з-поміж іншого, з трофейними гарматами. У відповідь на це хан Девлет Ґерай зібрав цілу орду, аби помститися і.. "обламав зуби" об хортицький замок, який витримав жорстоку облогу двадцять чотири дні. Після чого татари зі значними втратами відступили.
Кримському хану не вдалося взяти фортецю в облогу
Справедливості заради слід визнати, що через рік вони повернулися, і цього разу у Дмитра Вишневецького не вистачило ресурсів та провізії, аби чинити опір – тож малу хортицю довелося покинути. Та свою функцію фортеця виконала, довівши зокрема, що з гостями із Півдня можна боротися навіть без підтримки польської корони.
Сам же Вишневецький в підсумку перетворився у напівміфічного героя – символ боротьби. Річ у тім, що під час походу в Молдову його зрадили та передали у Стамбул. А там стратили, адже головний ворог Дмитра – Кримське ханство – було по суті васалом Османської імперії.
Вишневецького зрадили і віддали на страту – після цього він став майже міфічним героєм
Та смерть лише зміцнила унікальний образ, та породила ще більше легенд. Як от про те, що Байда – як згодом прозвуть Вишневецького – три дні провів підвішений за ребро на гаку і лаяв османів, доки його не застрелили з лука. Чи про те що турки з’їли його серце, аби перейняти нечувана хоробрість.
Читайте також: Як вигнати орду з Донбасу: перевірений історією спосіб
Навряд чи щось із цього правда, утім це не заважає образу Дмитра Байди Вишневецького надихати таких як він захищати свою землю вже понад чотири сотні років після його смерті.