"Двохсотими" на війні називають загиблих. Збирати їхні рештки з поля бою на Донбасі пошуковці вперше поїхали у вересні 2014 року. Після Іловайської трагедії тіла збирали військові, проте вдруге заїхати їм бойовики уже не дозволили. Натомість почала їздити група із цивільних – місія "Евакуація 200".
Читайте також: Думав, що Росія вже під Дніпром, – страшні спогади бійця, який вийшов з Іловайського котла
"Ми не знали куди ми їдемо, чого їдемо і чи повернемося взагалі", – розповів учасник пошукової місії "Евакуація 200" Руслан Руденко.
Робота пошукової місії "Евакуація 200"
Бойовики до місць загибелі пускали, але не стримувалися від коментарів, здійснюючи цим моральний тиск. Пошуковці по кілька разів прочісували посадки, поля і руїни. Рештки тіл складали в спеціальні мішки і описували в блокноті.
"Савур-могила, останки №1, фрагмент ноги, поруч найдені документи на машину", – такі записи можна знайти в блокноті учасників пошукової місії.
Блокнот пошукової місії "Евакуація 200"
Рештки треба ідентифікувати. Робили ж це за найменшими деталями, бо документів часто бійці із собою не носили. Це могли бути обручки, фотографії та підписи на формі.
Пошуковці розповіли, що головне все ж це експертиза ДНК. Усі дані заносять в базу, а також за збігами складають з решток цілі тіла й шукають родичів. Стверджують, що це для них морально найважче.
Краще кілька разів з'їздити, аніж родичам віддавати. Тяжко,
– заявив учасник пошукової місії "Евакуація 200" Руслан Руденко.
За п’ять років зібрали майже 900 ДНК-профілів загиблих і півтори тисячі родичів тих, хто зник безвісти. Збігів було півтисячі.
"Війна не завершена, поки не повернувся додому останній військовий", – повідомив заступник міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко.
Дорогою пошуковці знаходять артефакти уже новітньої війни. Наприклад, як обгорілий берет десантника, покручені від вибухів автономери або відомий простріляний прапор – усе це зберігає Військово-історичний музей.
Дивіться фото, що знаходила місія "Евакуація 200":
