Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Зухвалий дерибан: як розкрадають землю під Києвом

      В останні сесійні дні в парламенті розсварилися дві фракції. А все через що? Через землю, яку під ялинку хотіли легким рухом руки з державної перетворити на приватну.

      Сьогодні я розповім вам про дивну ініціативу від народних обранців, яким закортіло полегшити процедуру роздержавлення державної землі. І про те, що за цим може стояти.

      Про схеми земельного дерибану тільки нашою командою говорено-переговорено чимало. І, здається, тема ця безмежна. Буквально днями ми розповіли про зухвалий розпил земель аграрної академії наук під Києвом – у селі Гатному та Чабанах, як ось і парламенті під ялинку народні обранці спробували протягти законопроект, аби усі ці схеми зробити легальними. Тож розповім про все за порядком.

      Читайте також: Як корупціонери втікають від української Феміди

      Села Гатне та Чабани – найближче передмістя столиці, звісно забудовники поклали око не безмежні поля у цих селищах. Тут можна було б звести величезні житлові комплекси. Та от заковика – більшість земель виявились державними, ба більше – у розпорядження Академії аграрних наук України. Звісно із призначенням для сільського господарства!

      Ці землі мають статусом "особливо-цінних". На них мають вирощувати нові культури, розвивати аграрну науку. Відчужувати їх у приватну власність одноосібно заборонено. Згоду має дати Академія наук та парламент.

      Та кого це турбує, особлива цінність землі для держави, коли на багатоквартирній забудові можна зрубати сотні мільйонів прибутків. От і почали місцеві ділки, чиновники та науковці разом метикувати, що і як робити. І вигадали схему, яка, дивним чином, спрацювала.

      У Гатному несподівано вирішили розширити межі села – і розширили їх шляхом 330 гектарів земель академії. Хоча де-юре розпоряджатися цими землями сільські чиновники не мали жодного права. Так, на перший погляд просто далі провели межу. Приміром, сільський голова Гатного Бронислав Корицький запевняв нашого агента Інну Попович, що у користуванні землею академіків ніхто не обмежував.

      Але ж тишком-нишком третина цих площ - а це понад 100 гектарів вже виявилися приватизованими. На частину вже тої приватизованої землі повним ходом зараз сільрадою видаються дозволи на розроблення детальних планів під майбутні ЖК. Тобто обмежень ніяких...

      Ділянки вже по кілька разів перепродані. А приватна земля, на хвилиночку, в тій місцевості коштує чи не по 5 тисяч за сотку.

      Яким чином розпайовувалися площі – усі мов води до рота набрали – і геокадастр, і сільська рада, і навіть керівництво академії аграрних наук.

      Читайте також: Судова епопея: Київський суд повністю виправдав скандального ректора-хабарника

      До речі донька та зять президента Академії Ярослава Гадзала теж опинилась у списку новоявлених землевласників. Невже це просто збіг?

      Ярослав Гадзало
      Ярослав Гадзало

      Ця справа зараз розслідується НАБУ. Та поки слідство дійде до фіналу, на тій землі вже точно зросте новий ЖК.

      І така ж ситуація у Чабанаї. Там теж сільська рада включила державні землі академії аграрних наук до меж села. Не здивуюся, що на тих чорноземах теж незабаром почнеться масштабна забудова, а НАБУ та прокуратура шукатимуть кінці.

      Якщо у наведених мною прикладах чиновники діяли явно проти закону, дивним чином погоджувалася приватизація геокадастром, досі на землях, де вже збудовані маєтки, призначення – лише під садівництво, то усі ці труднощі депутати вирішили усунути одним законом, проект якого напередодні намагалися внести на розгляд парламентарії.

      Мова про законопроект 3363, ініціатором якого виступила фракція "БПП".

      Основні моменти документу наступні: передати територіальним громадам державні землі в управління, їм же - дозволити самостійно змінювати цільове призначення, позбавити Держгеокадастр контролю за цими процесами. Раніше вони мали право розпоряджатися тільки комунальним майном.

      Читайте також: Справа полоненого Агеєва: як українська Феміда не може визначитись, що робити з бойовиками

      На переконання авторів законопроекту – це врегулює земельні відносини, викорінить з них корупцію та стимулюватиме громади до об'єднання.

      Тобто, що виходить: от поклала око громада, чи окремі її представники на певні державні площі за межами села. Що робити? Ну звісно! Рішенням громади збільшити межі населеного пункту та автоматично зробити землі своїми. Ну а далі – роздавай "нужденним", змінюй цільове призначення, будуй скільки завгодно. І в Держгеокадастрі на поклін іти не доведеться, ну і звісно – до попереднього розпорядника теж.



      Цукерка, а не законопроект. Тоді і журналістам навіть нема чого розслідувати буде, і слідчим також. Зухвалі земельні схеми, які застосовували і в Ірпені, і в Бучі, і в Петропавлівській Борщагівці стануть не просто легальними – їх поставлять на конвеєр. І не докопаєшся! А ж головне – і проконтролювати ніхто не зможе. Будь-який дерибан можна буде прикрити потребами конкретної громади.

      Але досить зради. Законопроект не дійшов стадії розгляду. За його включення до порядку денного 22 грудня депутати голосували три рази, і таки провалили. Нібито через кулуарні торги між "БПП" та "Народним Фронтом". Про це в момент голосування написав у фейсбуці Мустафа Найєм.

      "Народний фронт" наполягав на розгляді нового уставу поліції, а "БПП" – за згаданий законопроект. Але в останній момент "Народний фронт" чомусь дав задню. Це і спровокувало блокування роботи парламенту, "БПП" категорично відмовилась голосувати за подальші питання.

      Тож сесію достроково закрили. Але ж це фінал. Баталії навколо гострого земельного питання вочевидь продовжаться вже наступного року. Тож тримаємо руку на пульсі подій.

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук