І, напевне саме того дня судді й в Києві, і в Бородянці вразили громадськість своїми рішеннями. Якщо Саакашвілі просто відпустили із зали суду, навіть не призначивши застави, то Петра Мельника повністю виправдали й зняли всі обвинувачення у розкраданні майна академії! Шкода, що увага до Саакашвілі затьмарила цю подію, і на засіданні у Бородянці не було навіть жодної телекамери. Дуже шкода.
Епопея з Петром Мельником триває вже понад 5 років. Його затримали влітку 2013 року за отримання хабара від двох громадян, а це 40 та 80 тисяч гривень за вступ до податкової академії. І тоді вже вся країна спостерігала за захопливою виставою, як він втрачав у суді свідомість, жалівся на здоров’я, тож замість тримання за ґратами отримав домашній арешт та електронний браслет.
Але вже за 2 дні, як йому його надягли, спритний ректор одужав та вшився за кордон. І лише 1 квітня 2014 року повернувся на Батьківщину та добровільна здався правоохоронцям. Наступного дня суд обирав йому новий запобіжний захід, і вдовольнився заставою у 600 тисяч гривень. Справу по хабару Ірпінський суд розглядав понад рік, і вже у липні 15 повністю виправдав скандального ректора.
Читайте також: Що насправді стоїть за викривальними заявами Луценка
Доказів хабара, виявляється, судді не знайшли. Вже тоді ця новина пролунала, мов грім серед ясного неба. Адже у махінаціях скандального ректора податкової в Ірпені принаймні ніхто не сумнівався. В усілякі скандали Мельник потрапляв неодноразово, але кожного разу віртуозно виходив сухим із води. Від виправдувального вироку ірпінського суду навіть Президент був вражений та слово в телеефірі про Мельник замовив – мовляв негоже, маючи докази та навіть відео, відпускати хабарників на волю, навіть під заставу.
І грозився тоді гарант, що узгодить з парламентом внесення до законів поправок, які б обмежили право держслужбовцям 1 і 2 рангу, суддям, прокурорам або правоохоронцям в разі обґрунтованих звинувачень у корупції виходити під заставу. Нагадаю – такі заяви лунали з уст Порошенка 2 роки тому! Але ж попри фіаско у суді із хабаром прокурори застосували чергову спробу таки засадити Мельника – благо, махінацій для розслідувань на його рахунку вистачало.
Мельнику висунули підозру у розбазарюванні державного майна, тобто майна академії. А це, на хвилиночку: приміщення магазину та кафетерію загальною площею майже 500 квадратів в Ірпені; реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір" у курортному Ворзелі; комплекс будівель у Кам'янці-Подільському понад тисячу квадратних метрів.
Махінації проводили ще у 2007-2008 роках. Нерухомість нібито через аукціон за заниженими цінами придбала компанія "Міжрегіональна фінансово-юридична академія", засновником якої була дружина ректора Тетяна Мельник. А Мельник про це не знав, не знав... Тому про конфлікт інтересів мови й не було. Ну, а далі – ще цікавіше. Нерухомість дружина згодом здавала академії в оренду, але вже за ринковими цінами. Схема проста, нахабна, а реалізація – віртуозна.
Читайте також: Вибіркова люстрація: кому з прокурорів часів Майдану вдалося врятуватися
А головне ж – жодної відповідальності. Бородянський суд відвертого порушення закону не знайшов. Ба більше – ще й ухвалив – із державних коштів компенсувати Мельнику кошти на судовий збір – 50 тисяч гривень!
Слухайте, ми тільки й говоримо про реформу судової системи. Ми так билися за оновлення судів, згадаймо хоча б відчайдушний моніторинг з боку активістів за конкурсом до Верховного суду. І тут – ми отримуємо виправдувальний вирок очевидно корупційним діянням. ГПУ в особі Луценка вже відреагувала – мовляв подаватимуть апеляцію. Але ж ми це вже проходили – безповоротно перша справа скрізь була програна. Особисто я не плекаю надій, що апеляція прокурорів щось кардинально змінить.
Довіра до правоохоронної системи й без цього в суспільства підірвана. Це погано, це серйозна проблема. І яскравий тому показник – жодного реального терміну корупціонерам. Жодна резонансна корупційна післямайданна справа не доведена до вироку. І поки ми відволікаємось на шоу із Саакашвілі, в країні відбуваються куди страшніші події.