Кандидати витрачають шалені кошти на розміщення зовнішньої реклами. Її призначення – передати смисловий зміст виборчої кампанії та підвищити впізнаваність кандидата.
Існують три основні критерії успішної кампанії зовнішньої реклами в політичній сфері:
1. Відповідність законам композиції та оформлення – сюди відноситься правильна кольорова гама, використання читабельних шрифтів, вірне розташування фотографії політика.
2. Вдалість візуального образу – обов'язкова наявність політичного архетипу, кандидат повинен викликати довіру та позитивні емоції.
3. Основний меседж – з перший секунд борд повинен сфокусувати увагу виборця на основному меседжі кампанії простимулювавши тим самим до політичного волевиявлення.
Читайте також: Амбіції, дно і "хайп": українці оцінили кандидатів у президенти
Як політики врахували ці основні принципи у своїй зовнішній рекламі розглянемо нижче.
Вдалим прикладом зовнішньої реклами можна назвати політичну кампанію Юлії Тимошенко.
На борді ми бачимо вдале візуальне рішення, присутній образ успішного антикризового менеджера, який пропонує чітку програму розвитку країни. Такого роду борди стимулюють виборця до політичної дії, йому стає цікаво зайти на сайт, щоб переглянути програму, або взяти агітаційний матеріал.
Згодом її образ доповнився сильним лідером, що здатний прийняти на себе керування країною в скрутні часи. З'явився чіткий меседж щодо майбутнього зовнішньополітичного курсу. Зовнішня загроза збоку Російської федерації та соціологія, згідно якої близько 60% українців турбує питання війни, безпеки та миру, спричинили появу бордів Тимошенко, в яких говориться про безпеку країни.
Що стосується Сергія Тарути, у його зовнішній рекламі видно вплив закордонних політтехнологів. Зокрема, на білборді "Люди праці – основа України".
На цьому білборді бачимо пряму відсилку до Сергія Тарути, як до "self-made man" – людини, що зробила себе сама. Російською це звучить як "человек дела". В українській мові прямого відповідника такому вислову немає, тому ми бачимо скалькований переклад "люди праці", хоча такий вираз в українській мові вживається дуже рідко та не є усталеним. Скоріш за все цей передвиборчий меседж розроблений від англійського слова "self-made man".
Також, питання викликає банер: "Компроміс – це основа розвитку".
Компроміс кого з ким? Компроміс для чого? Безумовно білборд апелює до дуже актуальної тематики – миру, завершення війни, цілісності країни. Це, безумовно, має викликати позитивний емоційний відгук. Разом з тим слово "компроміс" зображене червоним кольором, що викликає певну тривогу, агресію. Це суперечить цілі розміщення білборду. Крім того, частиною патріотично налаштованих громадян він може сприйматись як заклик до компромісу з країною-агресором. Разом з тим, компроміс – це основа стабільності, збереження "статусу-кво", аж ніяк не руху до подолання економічної кризи на чому бізнесмен Тарута міг би акцентувати більше уваги.
Читайте також: Зрада та перемога опозиції, Або Олігарх олігарху – вовк
Нещодавно розпочалась політична кампанія Ольги Богомолець як кандидата в президенти.
Основна технологічна помилка – це не розкритий сенс її меседжу. На білборді бачимо лозунг "Справедлива". Справедлива для кого? Що для неї є справедливість? Для повноцінного ефекту необхідно якісно роз'яснити суспільству меседж. Це можна робити різними каналами комунікацій – наприклад, участю в телеефірах, блогами, статтями чи особистими зустріччями. Врешті-решт, необхідно розробити друковану програму, яка б давала вичерпні відповіді на ці питання.
Крім того, на білборді відсутній архетипічний образ політика. Розміщена звичайна фотографія, яка не передає суті Богомолець як кандидата в президенти. Фотографія повинна доповнювати смислове навантаження борду.
В передвиборчій агітації Ігоря Шевченка ми бачимо одну з найбанальніших помилок кандидатів – на фотографії він надто "чепурний". Ідеальна зачіска та костюм, ідеально відфотошоплене фото. На сітілайті кандидат не виглядає природньо, виборці такого можуть не зрозуміти. Необхідно зберігати баланс між якістю фото та "живим" кандидатом. Не потрібно малювати ідеальний образ, який потім не підтвердиться під час інших "дотиків" до кандидата – наприклад, під час телеефіру чи живих зустрічей. Це може стати причиною провалу кампанії.
Крім того, бачимо використання різних шрифтів та кольорів, що розмиває та відволікає увагу від основного меседжу кандидата. Не проглядається також політичний архетип, Ігор Шевченко – це успішний менеджер, архітектор чи борець? Скоріш за все, перед початком кампанії була повністю відсутня робота в фокус-групах, тому сталого та зрозумілого образу не визначено.
Вдалою можна назвати агітацію Юрія Бойка, як кандидата від новоствореного об'єднання "Опозиційна платформа – За життя".
Після розколу, що стався в рядах Опозиційного блоку. Політичні технологи миттєво відреагували і почали нову хвилю політичної реклами. Бойко має вже достатню впізнаваність в образі успішного господарника, тому його фотографія на сітілайті відсутня. Основний меседж, що він єдиний кандидат від опозиції. Кампанія проходить у традиційних для його електорального поля кольорах, що в цілому правильно.
Щодо кампанії Дмитра Добродомова. В першу чергу, ми бачимо не сповна переданий меседж. Зможемо що? Зможемо з ким? Виборець не отримує на ці питання відповіді, а лише задається питаннями. Відсутня відсилка до розширеної програми, сітілайт не стимулює виборця здійснити політичну дію. Крім того, войовнича символіка партії не відповідає образу кандидата. Символом партії є щит, а сам кандидат зображений в образі менеджера з посмішкою.
Розпочалась кампанія зовнішньої реклами і Віталія Кличка. Акценти знову зроблені на "силі", однак якщо на початку його політичної кар'єри це було успішним кроком, то після 3-х років в кріслі міського голови це частково стало проблемою. Кличка часто критикують за недостатній професіоналізм, щоб компенсувати цей антиобраз, слово "сила" не є дуже вдалим. Хоча загальна композиція обрана дуже правильно.
Вартість розміщення зовнішньої реклами по місту Києву:
Білборд 10 000 грн, без урахування податків;
Скрол 7500, без урахування податків;
Стілайт 5000 грн, без урахування податків.
Для регіонів розцінки дещо нижчі:
Білборд 6000 грн, без урахування податків;
Скрол 5000 грн, без урахування податків;
Стілайт 2500, без урахування податків.
Зважаючи на інфляцію та наближення виборів можна спрогнозувати мінімум 50% подорожання цих цін для політичної реклами. Як бачимо розміщення подібної реклами задоволення не з дешевих. Тому політикам варто обачніше працювати з нею, щоб не витрачати кошти дарма.