Звідки у cуддів гроші на розкішні квартири: абсурдні пояснення служителів Феміди
Під час конкурсів на посади та кваліфікаційного оцінювання чимало суддів розповідали фантастичні історії про те, звідки у них розкішні квартири, прикраси та дорогі каструлі.
НЕчесть тижня
Інші ж навпаки намагались пояснити, як виживають на офіційну зарплатню, добираються за сотні кілометрів до суду, в якому працюють, на автобусі чи на машинах родичів, які просто взяли покататись. Детальніше – у відеоблозі "Честь і НЕчесть" на 24 каналі.
Зверніть увагу Вбивця 2-річної дитини передчасно вийшов на волю: рішення ухвалила суддя з конфліктом інтересів
5 квартир та величезний будинок заощадження з часів СРСР
Лариса Іванова – колишня суддя Вищого господарського суду та теперішня членкиня Вищої ради правосуддя.
Суддя Лариса Іванова / Фото PROSUD
На конкурсі до Верховного суду вона пояснила, що 5 квартир сумарною площею понад 320 квадратів у Києві та "невеличкий" садовий будинок площею 409 квадратних метрів придбала за валюту, яку заробила ще за радянських часів.
Вона нібито працювала кочегаркою в Німеччині, де отримувала безкоштовні пайки, а ще збирала полуницю.
Ці казки не переконали Громадську раду доброчесності, яка прийняла негативний висновок щодо Іванової. Тож суддя сама знялась із конкурсу.
Суддя, яка тричі збрехала про свої статки
А от інша кандидатка, Ольга Ступак, не побоялась висновку ГРД та викриття свої брехні і таки стала суддею Верховного Суду. Хоча її пояснення були не менш фантастичними.
Будинок під Києвом, в якому проживає суддя з сім'єю, належить її свекрусі. 76-річна Катерина Ступак начебто придбала новий будинок площею 380 квадратів за доходи, отримані від продажу ягід на ринку.
Розкішний будинок, в якому живе Ступак, записаний на свекруху / Колаж 24 каналу
А ще суддя сказала, що не знає, як отримана нею в 2012 році квартира в Києві була виведена з переліку службових. Під час співбесіди Ступак заявила, що це відбулося без її відома та звернення. Проте суддя продовжує користуватись житлом і може в будь-який момент його приватизувати.
Члени ГРД знайшли докази того, що Ступак збрехала. Це – заява про виведення квартири з переліку службових, яку Ступак начебто не писала. Тож вони подали скаргу до Вищої ради правосуддя, аби суддю притягнули до відповідальності за порушення норм суддівської етики.
18 травня Друга дисциплінарна палата ВРП підтвердила, що під час конкурсу до Верховного суду Ольга Ступак тричі сказала неправду. Але доповідач у справі Микола Худик запропонував не карати суддю.
Мовляв, вона просто забула, як отримала право на приватизацію понад 100 квадратів столичної нерухомості. І у ВРП немає доказів навмисних дій судді. Хоча все вказувало на те, що суддя свідомо збрехала.
Однак, члени ВРП не захотіли розглядати докази, які б доводили вину Ступак і відмовили у задоволенні всіх клопотань скаржника про виклик свідків, які могли б їх надати.
Премію "НЕчесть тижня" отримали судді Другої дисциплінарної палати ВРП
Також ВРП відмовилась забезпечити трансляцію засідання, хоча член ГРД з Харкова фізично не міг прибути на засідання, бо через карантин в той час не ходили потяги.
Тобто Худик, Блажівська, Прудивус та Артеменко зробили усе, щоб виправдати суддю на фактично закритому засіданні. Тим самим дали сигнал іншим суддям: "Брешіть далі, скільки хочете. Ми вас не покараємо".
23 червня рішення Худика і "Ко" мали переглянути у ВРП. Але засідання відклали. До речі, Ольга Ступак на засідання не з'явилася. Вона навіть заперечення не написала, настільки впевнена у своїй безкарності. Чи легалізує ВРП брехню судді Верховного суду – дізнаємось незабаром.
Честь тижня
Поки члени ВРП допомагали легалізовувати брехню Ольги Ступак, інша суддя Верховного суду стала на захист правди. Нашим постійним глядачам вже добре відома історія судді з Полтави Лариси Гольник. Вона заявила про спробу підкупу у справі, яку розглядала.
До теми Попри тиск і побої бореться з корупцією: історія доброчесної судді Гольник
В 2017 році суддя Гольник кілька разів зверталась до НАЗК з проханням захистити її як викривачку корупційного злочину. Голова її суду Олександр Струков не лише морально тиснув на Гольник, а й перешкоджав її участі в засіданнях по корупційній справі.
Коли вони туди ходила, фіксував "прогули", не давав відпустку, зменшував зарплатню та навіть подав дисциплінарну скаргу на Гольник, через яку вона не змогла взяти участь в конкурсі до Антикорсуду.
Закон про запобігання корупції захищає викривачів корупції від переслідування та тиску з боку керівників. А дії Струкова щодо Гольник мали всі ознаки переслідування.
Суддя Лариса Гольник / Фото Український кризовий медіа-центр
Результати перевірки в НАЗК підтвердили численні випадки порушення прав Гольник. Ба більше, Нацагенство звернулась з приписом до Вищої ради правосуддя, в якому просило притягнути Струкова до дисциплінарної відповідальності.
Звісно, сам Струков цьому рішенню обурився та подав позов до суду. Він заявляв, що Гольник не є викривачкою, бо у неї немає жодного документу від НАЗК про набуття такого статусу.
11 червня судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду відхилили позов Струкова повністю. Вони зазначили, що його заяви є безпідставними та підтвердили, що Гольник є викривачкою корупції.
Доповідачкою у справі була суддя Мирослава Білак. Напередодні вона ухвалила ще одне варте поваги рішення: захистила право громадськості на інформацію щодо звільнення недоброчесних суддів.
Премію "Честь тижня" отримала суддя Мирослава Білак
Ще в квітні фундація DEJURE звернулася до ВРП з проханням надати список усіх суддів, які не пройшли кваліфоцінювання і мали бути звільнені, а ще список тих кого ВРП реально звільнила.
За 2 роки кваліфікаційного оцінювання його не пройшов всього 171 суддя. Проте до цього часу ВРП звільнила лише 43 із них, а щодо решти або затягує розгляд подання, щоб дати можливість втекти у відставку, або взагалі відмовляється їх звільняти.
Звісно, в ВРП не захотіли надавати повну інформацію про звільнених та відмазаних, тому ми подали позов до суду. Колегія суддів на чолі з Білак визнала відмову ВРП в наданні такої інформації незаконною та зобов'язала надати всі дані запитувані DEJURE.
Премію " Честь тижня" отримує суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Мирослава Білак за захист судді-викривачки та права на доступ до публічної інформації.
Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.