Також в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу заступник голови Національного банку України Юрій Гелетій розповів про ряд заходів які вживає регулятор для привабливості гривневих депозитів та чи планує Нацбанк знижувати облікову ставку з огляду на позитивні тенденції І кварталу.
Актуально Коли НБУ відпустить курс та повернеться до гнучкого курсоутворення: інтерв'ю з Юрієм Гелетієм
Ситуація з інфляцією
Однією з причин фіксації курсу було стримування інфляції. На початку цього року НБУ покращив прогноз щодо інфляції з 21% до 18,7%, які фактори можуть сприяти ще більшому її зниженню у річному вимірі і яка загалом наразі ситуація щодо інфляції?
У січні ми дійсно покращили свій прогноз щодо інфляції, у тому числі завдяки позитивному впливу деокупації територій, зокрема частини Херсонщини, яка дозволила розблокувати постачання товарів до регіону з інших областей України. У результаті в Херсонській області протягом грудня – лютого фіксувалася дефляція в місячному вимірі.
На мою думку, покращення інфляційних прогнозів у січні було не останнім у цьому році. Якщо говорити про цифри, то споживча інфляція у січні знизилася до 26%, в лютому – 24,9% і в березні – 21,3%. Вона почала сповільнюватися раніше та швидше, ніж прогнозувалося.
Чим зумовлена така тенденція? Перш за все, це достатня пропозиція продовольства та пального. Краща ситуація в енергетичній сфері. Покращення ситуації на готівковому валютному ринку та інфляційних очікувань. Безумовно, важливою передумовою є припинення емісійного фінансування дефіциту бюджету з початку цього року. Вплинули також слабкий споживчий попит і дія мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.
Ми очікуємо, що інфляція продовжить знижуватись до кінця року. Цьому сприятиме стабілізація ситуації в енергосистемі, сприятлива ситуація на валютному ринку і зниження світового інфляційного тиску.
У квітні ми, ймовірно, покращимо свій прогноз щодо інфляційного розвитку. Детально з ним можна буде ознайомитися під час пресбрифінгу з монетарної політики. Ситуація обнадійлива.
У квітні НБУ можу покращити свій прогноз щодо інфляції / Фото – НБУ для 24 Каналу
Економіка України
Прогнози ВВП на 2023 рік МВФ, НБУ і закладений бюджет, вони всі різняться, причому досить суттєво. У МВФ це максимум 1%, в бюджеті це 3,2% і НБУ оцінив зростання лише на 0,3%. Чому така суттєва різниця в оцінках?
Значення прогнозних показників дуже сильно залежать від припущень, на яких цей прогноз побудовано. Розбіжності в прогнозах, особливо в умовах поточної високої невизначеності, об'єктивно не є чимось загрозливим. Мені здається, що найважливіше, щоб прогнози були достатньо консервативними, аби ми були готові до реалізації менш оптимістичних сценаріїв.
Наприклад, як у базовому сценарії НБУ, так і в базовому сценарії прогнозу МВФ не враховуються масштабні плани відбудови України. Вони не враховуються не тому, що ми не віримо в їх реалізацію. Ні, ми віримо і докладаємо зусиль, щоб це стало можливим. Але ми маємо бути достатньо консервативними у своїх прогнозах та не можемо враховувати програми, терміни та кількісні параметри яких ще визначаються.
Водночас активна робота в цьому напрямку ведеться, а реалізація цих планів, яка суттєво покращить перспективи нашої країни, враховується в наших альтернативних сценаріях. Ви бачили, напевно, оцінки Світового банку, де потреби України на відновлення були верифіковані сумою 411 мільярдів доларів. Ці оцінки можуть стати основою для консолідації міжнародної допомоги в майбутньому.
Як оцінюєте поточну ситуацію в економіці? Чи варто очікувати, що НБУ презентує кращі прогнози не лише по інфляції, а і по ВВП?
Економічні результати І кварталу і загалом 2023 року з високою ймовірністю будуть кращими, ніж передбачали більшість аналітиків ще на початку року.
По-перше, як я вже зазначав в контексті обговорення інфляції, ситуація в секторі енергетики є суттєво кращою, ніж очікувалося, завдяки якісній та героїчній роботі наших енергетиків.
Сподіваємося, що й в майбутньому нам вдасться уникнути суттєвих перебоїв з електропостачанням, і лише цей чинник може забезпечити додатковий 1 відсотковий пункт до цьогорічного зростання ВВП.
По-друге, очікування домогосподарств та бізнесу покращуються, і це сприятиме пожвавленню споживчого та інвестиційного попиту, що також важливо в контексті відновлення економіки. Ми спостерігаємо зараз зростання кількості зареєстрованих бізнесів, збільшення торгових оборотів ресторанного бізнесу. Навіть у металургійному виробництві, яке дуже постраждало через енергодефіцит наприкінці минулого року, є позитивні зрушення.
Відсутність проблем з електропостачанням може забезпечити додатковий 1 відсотковий пункт ВВП у 2023 році / Фото – НБУ для 24 Каналу
По-третє – це допомога наших міжнародних партнерів. Ми бачимо, що міжнародна фінансова підтримка надходить ритмічно. До того ж відбулися доволі успішні перемовини в межах Щорічних весняних зборів МВФ та Світового банку, де бере активну участь делегація України: представники Нацбанку та Міністерства фінансів.
Вчора (13 квітня – 24 Канал) також прибув прем'єр-міністр України та відбулася доволі обнадійлива спільна зустріч зі Світовим банком. За результатами зборів ми отримали підтвердження підтримки від наших партнерів. Міжнародна фінансова допомога, безумовно, посилить стимулюючий фіскальний імпульс для економіки.
Все це ми будемо враховувати в оновленому макропрогнозі, який буде деталізовано під час монетарного пресбрифінгу 27 квітня.
Відновлення економіки до довоєнного рівня
Скільки потрібно буде часу Україні, щоб повернутися на довоєнний рівень в плані ВВП, адже минулого року він скоротився на 30%?
Почну з дослідження економік країн, які пережили війну, проведене Оксфордським університетом та Центром вивчення економіки Африки. Воно свідчить, що для повернення до довоєнного рівня ВВП країнам в середньому знадобилося понад 20 років.
Я сподіваюся, що ми будемо рухатись швидше та пройдемо цей шлях за коротші терміни. І на те є причини.
- Перша – це перспективи глибшої співпраці з ЄС в межах набуття членства. Крім того, ми відчуваємо значну міжнародну підтримку, впевнений, що вона буде продовжуватись.
- Друге – ми сподіваємося, що після Перемоги в Україні вдасться імплементувати план Маршалла. Україна фокусується на цьому.
- Ще один блок роботи – це вилучення російських активів. Ми переконані, що цей ресурс повинен бути спрямований до України, зокрема в межах плану Маршалла, для відновлення нашої держави.
Щоб відновитись на довоєнний рівень, економіці України може знадобитись близько 20 років / Фото – НБУ для 24 Каналу
Облікова ставка та депозити
Під час останнього перегляду облікової ставки її зберегли на поточному рівні 25% і прогноз НБУ передбачає, що вона буде на такому рівні до І кварталу 2024 року. Що може завадити цьому?
З початку повномасштабної війни логіка побудови прогнозу ключової ставки дещо змінилася, оскільки зазнала змін роль і мета застосування цього інструменту.
Насправді зараз ключовим засобом забезпечення стійкого зниження інфляційного тиску є підтримка фіксованого обмінного курсу, про що ми з вами говорили раніше. Тобто основний монетарний інструмент наразі – це валютні інтервенції. Ключова ставка в цьому процесі відіграє допоміжну, але важливу роль. Вона використовується для підтримки стійкості обмінного курсу, обмежуючи попит на валюту завдяки збільшенню привабливості гривневих активів.
Особливої актуальності це завдання набуде на етапах послаблення валютних обмежень та переходу до гнучкого режиму обмінного курсу. Щоб це відбулося без макроекономічних чи макрофінансових потрясінь, нам треба буде підтримувати привабливість гривневих активів.
Тому, попри певні обнадійливі тенденції щодо індексу споживчих цін, інфляційних очікувань, які б раніше для нас слугували чітким сигналом для пом'якшення процентної політики, ми ще протягом певного періоду часу залишатимемо ключову ставку незмінною. Одночасно ми вживаємо додаткових заходів, щоб посилити ринкові стимули для банків збільшувати обсяг строкових депозитів фізичних осіб та, відповідно, зменшувати ризики для валютного курсу.
Але чи варто очікувати, що обнадійливі тенденції І кварталу все ж стануть причиною для швидшого зниження облікової ставки?
Згадаймо опубліковані підсумки дискусії Комітету з монетарної політики за результатами березневого засідання. У березні 8 з 11 учасників дискусії зазначили, що бачать можливості швидшого зниження ставки, порівняно з січневим прогнозом.
Після березневого засідання ситуація на валютному ринку продовжує покращуватися. Інфляція знижується швидше за наш прогноз. Відповідно, реальна дохідність гривневих активів зростає і, як результат, ризики для валютного ринку знижуються. Тож дійсно є ймовірність, що оновлений прогноз передбачатиме, що перехід до циклу зниження облікової ставки розпочнеться раніше. Але дочекаймось обговорення на Комітеті з монетарної політики та засідання правління, на якому цей прогноз буде затверджений і оприлюднений під час пресбрифінгу.
У будь-якому випадку, і це найважливіше, рішення з монетарної політики мають узгоджуватися з нашими ключовими цілями. Це – зниження інфляції та збереження курсової стійкості. А для цього необхідним є збереження привабливості гривневих заощаджень громадян та поліпшення строкової структури депозитів.
Під час останнього перегляду облікової ставки НБУ вирішив з 7 квітня запровадити тримісячний депозит під ставку 25%, а також знизити ставки за депозитними сертифікатами овернайт до 20%. На думку регулятора, чи достатньо цього, щоб гривневі депозити стали більш привабливими, і що, окрім цього, НБУ ще робить, аби стимулювати банки підіймати ставки?
Ми бачимо, що ставки за гривневими депозитами надалі зростають. За попередніми даними, в березні середньозважена ставка за строковими депозитами домогосподарств зросла на 0,5 відсоткових пунктів – до близько 13%, а корпоративного сектору на 1,3 відсоткових пункти – до 13,6%. Відповідно, ми також очікуємо на подальше зростання частки строкових депозитів, у тому числі завдяки активнішій процентній та маркетинговій політиці банків. Це одне з наших пріоритетних завдань і наразі об'єктивно зарано говорити, що ми його виконали.
Ми розуміємо, що ліквідність в банківській системі зростає і надалі зростатиме у міру фінансування урядом бюджетних видатків. Тому наше завдання — створити передумови, щоб при зростанні ліквідності частка строкових коштів в банківській системі також зростала і кошти не осідали на поточних рахунках. Якщо ми це завдання реалізуємо, це допоможе мінімізувати ризики для валютного ринку та створить необхідні передумови для безболісного зняття валютних обмежень.
Якщо зупинитися на нових тримісячних депозитних сертифікатах, минулого тижня відбувся перший тендер, було залучено 51 мільярд гривень. Це був пробний тендер, і звичайно, про ефективність такого інструменту для нас буде свідчити не так обсяг депозитних сертифікатів, як динаміка ставок та обсягу гривневих депозитів населення.
"Наше завдання — створити передумови, щоб при зростанні ліквідності частка строкових коштів в банківській системі також зростала і кошти не осідали на поточних рахунках" / Фото – НБУ для 24 Каналу
На думку регулятора, якою мала б бути середня депозитна ставка?
Важко визначити якийсь кількісний таргет. Безумовно, це залежить від ситуації. В кожного банку у будь-якому випадку буде свій підхід. Водночас однозначно останнє оновлення операційного дизайну розширило простір для банків підвищувати ставки за гривневими депозитами.
Наше завдання, щоб банки збільшували строкові портфелі гривневих депозитів, а для цього їм потрібно забезпечити такий рівень депозитної ставки, який був би привабливим для людей та допоміг би людям захистити свої гривневі заощадження від інфляції. Тож очікуємо, що вжиті нами заходи, посилені зниженням інфляції, сприятимуть зростанню реальної дохідності та строковості гривневих депозитів.