До прикладу, протитанкові ракетні комплекси. Вагою у якихось кілька десятків кілограмів, вони одним пострілом можуть вщент розбити багатотонний танк.

Останнім часом тільки й розмов про американські комплекси "Джевелін" із системою самонаведення, але "Укроборонпром" упевнено заявляє: українські розробки теж чудово справляються із завданнями.

Узяти хоча б ПТРК "Корсар" – він ідеально підходить для піхоти. Важить 26 кілограмів, тож вистріл здійснюють із плеча. При цьому дальність польоту 2,5 кілометри. За цими двома параметрами він дуже схожий на американського конкурента.

В арсеналі український військових також є і більш потужний комплекс – "Стугна-П". Він суттєво важчий – 47 кілограмів, тож його розкладають на триногу. Дальність польоту становить 5 кілометрів.

Читайте також: Як "Українські соколи" стали одною з кращих пілотажних груп світу

Ще одна перевага в тому, що навідник не повинен лежати за триногою, адже завдяки пульту дистанційного керування він може віддалитися від пускової установки за 50 метрів і вести вогонь по противнику з безпечного місця, наприклад, траншеї.

Ракета Р-2 калібру 130 мм скеровується на ціль за допомогою системи лазерного наведення і своїм кумулятивним зарядом підриває динамічний захист, пропалює броню завтовшки 800 мм і вибухає всередині.

У 2011 році його прийняли на озброєння Міністерства оборони України, а за час АТО допомагав нашим бійцям боронити Луганський та Донецькі аеропорти.

Читайте також: Як "БулАт" став основним бойовим танком української армії

Наразі з ПТРК неможливо боротись. Єдине, чого він не любить, то це пилу й густого диму. Звісно, залишається й фінансове питання – одне натискання на кнопку пуск обійдеться у понад 20 тисяч доларів. При цьому у "Джевеліна" ціна в 5 раз більша.

Обидва комплекси створюють на базі київського конструкторського бюро "Луч". ПТРК не єдині їхні розробки. Наприкінці 2016 розробники виставили на сторінці ютюбу відео з випробовування нової ракети.