Ноги нарешті звикли до дороги: 9 день марафону чеха на Донбас

Шлях через поле під час граду

Сьогодні я вже минаю Тернопіль. Далі – Хмельницький. Попереду ще багато кілометрів, але я впевнено рухаюся вперед.

До теми Перевірки СБУ й лікарня: сьомий день марафону чеха на Донбас

Мої ноги нарешті звикли проходити таку відстань кожного дня. Сьогодні я вперше прокинувся без болю. Звиклося. Залишається лише біль у коліні.

Учора я йшов близько 10–12 кілометрів дорогою через поле. Вітер був такий сильний, що задував вуха. А потім до нього ще град на додачу.

Було приємно, що люди дорогою зупинялися на автомобілях й пропонували мене підвезти. Дуже багато машин зупинялося, але я всім відмовляв і казав, що маю йти пішки.

Люди дивувалися, коли чули, куди я йду. Але бажали мені успіху.

Коли заходжу кудись на каву, то грошей з мене не беруть. Вчора смачною солянкою пригостили. Світ не без добрих людей, а в Україні – їх дуже багато.

Петро вже минає Тернопіль / Фото волонтера

Збір рухається повільно

Станом на ранок 1 лютого мені вдалося зібрати 74 911 крон, 19 876 гривень та 33 євро. Насправді це дуже мало. У планах в мене була набагато більша сума – 1,5 мільйона крон. Тому прошу всіх активніше долучатися до збору.