Активісти Євромайдану, яких вже нема на цьому світі

Сергій Нігоян

Сергію було всього 20 років. Був громадянином і патріотом України, хоча обоє батьків вірмени за походженням.

Загиблий жив у селі Березнуватівка на Дніпропетровщині. Сюди його батьки втекли, рятуючись від війни в Нагірному Карабасі.

На Майдані Сергій був з 8 грудня, добрався туди сам. Батькам зателефонував уже з Майдану. "Батько запитав, ти куди зник?", - переказував розмову хлопець. Коли дізнався, де син, дуже розхвилювався, просив бути обережним.

22 грудня життя молодої людини обірвалося. Він отримав чотири кульові поранення в шию, одне - в голову. До медиків Сергій потрапив уже непритомний. Йому одразу почали робити реанімацію, однак хлопця більше немає.

Михайло Жизневський

26-річний Михайло був Білорусом. Тимчасово він проживав у Білій Церкві.

Загиблий пішов з дому ще у 2005 році. У листопаді 2012 року хлопця продовжували шукати рідні, у тому числі за допомогою соцмереж.

Михайло був членом праворадикальної організації УНА-УНСО.

На Майдані входив до складу самооборони.

Як повідомляють, життя юнака обірвалося 22 січня біля стадіону "Динамо" на вулиці Грушевського. Він помер, нібито, від пострілу з пістолета Макарова.

Юрій Вербицький

51-річний Юрій був сейсмологом. Жив у Львові. Чоловік не був публічною особистістю, однак брав активну участь в Євромайдані. Вербицький мав доньку, дівчині зараз 25 років, про це повідомила племінниця загиблого.

У ніч на 21 січня чоловіка викрали невідомі. Він разом з активістом Ігорем Луценком перебував у Жовтневій лікарні Києва.

Чоловіків вивезли в ліс і жорстоко побили. Через 18 годин після зникнення Ігор Луценко вийшов на зав’язок з рідними. За словами Луценка, Вербицького били значно сильніше, коли дізнались, що він зі Львова.

Тіло Юрія знайшли у лісосмузі. Його опізнав рідний брат. Цей чоловік поклав своє життя за ідеї.

Вічна пам’ять...