Археологи знайшли в Криму рештки найдавніших європейців

Надрізи на скам'янілостях, яким 32 тисячі років, свідчать, що тих людей готували до ритуального поховання. Це також найдавніші свідчення про сучасних людей на сході Європи.

Археолог Олександр Яневич із Національної академії наук виявив 4 печери Буран-Кая в Кримських горах у 1991 році. З тих пір там знайшли приблизно дві сотні кісток.

Виявлені на місці розкопок прикраси, що їх виготовили древні люди, дали науковцям підстави пов'язувати їх із Граветтською археологічною культурою. Її назва походить від стоянки Ла-Граветт у Франції, де вперше виявили рештки цієї культури кам'яної доби.

Граветтська культура поступово охопила весь європейський континет.

Як пише журнал PloS One, дослідникам вдалося встановити вік останків радіовуглецевим методом. Форма решток вказує вченим на те, що вони мають справу із сучасними людьми (Homo sapiens sapiens).

"Граветтська – це культура, яка визначає сучасних людей. Її представники орудували ножами, іншими дрібними інструментами, розбивали табори на відкритому повітрі, використовували кістки мамонтів, аби звести намети," - розповідає професор Клайв Фінлейсон, директор Гібралтарського музею.

За його словами, знайдені в Криму рештки – це найбільш ранні приклади Граветтської культурної традиції.

Профессор вважає, що виявлення зразків цієї культури в Україні додає ваги до тези, що предки сучасних людей поширилися Європою зі Східноєвропейської рівнини, а не з Близького Сходу.