Мюнхенська компанія Proxima Fusion підписала меморандум про взаєморозуміння з урядом Баварії, енергетичним гігантом RWE та Інститутом фізики плазми Товариства Макса Планка (IPP). Угода передбачає будівництво першої в Європі термоядерної електростанції у 2030-х роках, повідомляє New Civil Engineer.

Дивіться також Китай створив надміцну сталь CHSN01 для термоядерних реакторів

Чому Німеччина знову повертається до атомної енергетики?

Ключовим елементом нового плану Німеччини стане стеларатор під назвою Stellaris. Але перед запуском повноцінної електростанції має з'явитися демонстраційна установка – стеларатор Alpha.

Саме він має довести, що технологія здатна виробляти більше енергії, ніж споживає, тобто забезпечити позитивний енергетичний баланс. Отримати першу плазму на Alpha планують у 2031 році.

Стеларатор Stellaris
Стеларатор Stellaris / Фото Proxima Fusion

Що таке стеларатор і чим він відрізняється від токамака?

Стеларатори – це один із типів термоядерних реакторів. Вони вважаються компактнішими за токамаки, але мають складнішу магнітну конфігурацію. Саме ця складність довгий час була головною проблемою: керування плазмою в такій системі надзвичайно непросте завдання.

Тепер дослідники розраховують на нові алгоритми моделювання та штучний інтелект, які допоможуть стабілізувати плазму настільки ефективно, щоб запустити самопідтримувану термоядерну реакцію.

За розробкою стоїть команда фізиків, які раніше працювали над німецьким науковим стеларатором Wendelstein 7-X. Ця установка стала одним із найскладніших інженерних проєктів у галузі плазмової фізики та довела життєздатність концепції стеларатора на експериментальному рівні.

Де саме з'являться нові установки?

Демонстраційний Alpha збудують у Гархінгу – передмісті Мюнхена, поруч з Інститутом фізики плазми, який відповідатиме за наукову частину проєкту, розповідає World Nuclear News.

Електростанцію Stellaris планують розмістити на майданчику АЕС Гундреммінген у Баварії, яку нині виводять з експлуатації. Це символічний крок: Німеччина першою серед розвинених країн повністю відмовилася від атомної енергетики, але водночас відкрито заявляє про віру в безпечність термоядерного синтезу.

Фактично йдеться про трансформацію старої ядерної інфраструктури під новий тип енергетики.

Як фінансуватимуть проєкт?

Фінансова модель передбачає змішане фінансування:

  • близько 20% – приватні інвестори через Proxima Fusion;
  • ще приблизно 20% – уряд Баварії (за умови підтримки федерального центру);
  • решта – федеральний бюджет Німеччини в межах програми розвитку передових технологій і національного плану підтримки термоядерної енергетики.

До 2029 року на ці цілі в Німеччині передбачено понад 2 мільярди євро.

Паралельно Proxima Fusion оголосила про створення міжнародного альянсу Alpha, до якого вже долучилися десятки компаній – не лише німецьких. Це означає, що проєкт із самого початку будується як частина ширшої європейської та глобальної гонки за комерційну термоядерну енергетику.

Що це означає для Європи?

Угода розглядається як стратегічний крок для Німеччини та Європи у змаганні за першість у сфері комерційного термоядерного синтезу. Йдеться не лише про науку, а про формування повної екосистеми – від фундаментальних досліджень до промислового виробництва.

Якщо Alpha продемонструє позитивний енергетичний результат, а Stellaris запрацює наприкінці 2030-х років, Баварія може перетворитися з потужного наукового центру на промисловий хаб термоядерної енергетики.

У довгостроковій перспективі успіх проєкту відкриє можливості для експорту технологій та зміцнення енергетичної незалежності Європи.