Битий "Вільяреал"! На черзі просто "Реал"

Востаннє "Вільяреал" програвав на "Камп Ноу" в рамках Прімери майже чотири роки тому — 25 листопада 2006 року. З того часу незмінно "жовта субмарина" вивозила очки із столиці Каталонії, здобувши одну перемогу та дві нічиї. Хоча не статистика, або не лише статистика, застерігала "Барселону" бути пильною у цьому матчі. "Вільяреал" демонструє на старті сезону прекрасний футбол, програв лише раз, та й то в першому турі "Еспаньолу". Про ту поразку вже давно всі забули, а от просто чаріну гру команди впродовж останніх дев’яти матчів у чемпіонаті забути було неможливо. Саме тому гра "Вільяреалу" проти "Барси" була випробуванням не лише для однієї команди Хуана Карлоса Гаррідо, а й навпаки.

Напревеликий жаль, не був повністю готовий зіграти у цьому матчі такий великий футбольний майстер, як Маркус Сенна, що лише тільки-тільки залікував травму. Сенна з’явився наприкінці поєдинку, встиг зробити кілька притаманних для нього тонких передач та дещо освіжив середню лінію команди, проте гра на той час уже майже була зроблена.

Стартові склади обох команд не стали несподіванкою ні для кого. У "Барси" прогнозовано Херарда Піке замінив Абідаль, а на вістрі атаки дещо незвично діяв Мессі, якого із флангів підтримували Вілья та Педро. У "Вільяреалу" порівняно із останніми іграми вагомих змін не було.

Початок матчу звісно був за "Барселоною", хоча і за "Вільяреалом" також. Гості витримали стартові пориви каталонців, і таке враження, перейнявши енергію їх атак, почали конструювати свої. Звісно не завжди це виходило робити підопічним Гаррідо так, як у матчах із попередніми суперниками, але яскравий почерк команди був чудово помітний. Особливо, мабуть, потрібно відзначити вихід із оборони "Вільяреалу". Найчастіше він здійснювався через короткий пас, переважно в один дотик. Грати так проти "Барселони" із її всюдисущим пресингом — майже самогубство, але, схоже, інакше вони не вміють. І за це, а саме за намагання бути собою у ситуації, коли інші б вибрали маскування та перевтілення під суперника, величезні компліменти "Вільяреалу".

Дуже цікаво стежити за командами, які першими пропускають від "Барселони" на Камп Ноу. Одразу стає помітно для чого команда сюди приїхала. Оскільки "Вільяреал" приїхав із намаганням грати у свій футбол, то реакція гравців команди на гол Вільї була не така, як, наприклад, у футболістів "Севільї". Жодної метушні та приреченості, жодних деструктивних емоцій. Розіграли і побігли відігруватись. Як результат, вже через чотири хвилини "Барселона" розводить м’яч у центрі поля.

В другому таймі "Вільяреал" пропустив на 58-ій хвилині і тут же абсолютно так само спокійно намагався відреагувати. Гравці побігли відігруватися, але, коли незвично багато сил потрачено на зберігання пильності та концентрації, то все виходить не так легко і невимушено, як зазвичай. Тим паче проти такого суперника! Хаві та Іньєста були як завжди неперевершеними, Абідаль змусив забути про Піке. Ну а Мессі вкотре довів, що може вибухнути у будь-яку хвилину.

Грати у свій футбол проти "Барселони" весь матч — завдання надскладне. Але "Вільяреалу" вдалося це зробити. Так, команда Гаррідо програла, але зробила це не змінюючи почерку своєї гри та намагаючись весь час гнути свою лінію. Тепер цікаво, як програє "Барселоні" "новий" "Реал"..