Проте найдивовижніше не те, як виглядають ці велетні в дорослому віці, а те, з чого вони починають своє життя: новонароджене маля блакитного тунця важить не більше, ніж одна людська вія!

Торпеда зі швидкістю 70 кілометрів на годину

Блакитний тунець – один із найдосконаліших і найнебезпечніших хижаків світового океану. Спеціальна гідродинамічна форма тіла та потужні м'язи дозволяють йому розганятися до 44 миль на годину (близько кілометрів на годину).

Дивовижна риба: дивіться відео

Це робить його швидшим за більшість катерів. За перші пів року життя риба вагою з вію виростає до 1 кілограма, у 10 років риба важить уже близько 170 кілограмів, а до 20 років легко перевищує позначку в 400 кілограмів.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на 

Де живе гігант та як його розпізнати?

Блакитного тунця часто плутають із жовтоперим, але розпізнати його просто. Забарвлення блакитного тунця вирізняється глибокими темно-синіми та сріблястими відтінками без яскраво-жовтих смуг, а його тіло доповнюють коротші бічні плавці та темно-синій хвіст.

Ці риби мешкають у більшості океанів світу, утворюючи окремі популяції. Наприклад, атлантичний тунець щороку здійснює грандіозні міграції: нереститься в Середземному морі або Мексиканській затоці, а потім вирушає харчуватися на північ – до берегів Британії, Норвегії та Африки. При цьому вони, як і лосось, завжди повертаються народжувати наплив у ті самі води, де з'явилися на світ сами.

Від загрози зникнення до надії на порятунок

Тривалий час через божевільний попит у кулінарії та надмірний вилов блакитний тунець перебував під загрозою повного вимирання. У XX столітті він майже зник із багатьох звичних акваторій.

Проте жорсткі міжнародні квоти та боротьба з браконьєрством дали результати. У 2021 році Міжнародний союз охорони природи (МСОП) перевів популяцію атлантичного блакитного тунця з категорії видів під загрозою до категорії тих, що "викликають найменше занепокоєння". Чисельність східноатлантичної популяції зросла на 22% за останні десятиліття. Попри це, тихоокеанський та південний види все ще потребують суворого захисту, аби ці дивовижні океанські "торпеди" не зникли з нашої планети назавжди.