Болюче, але необхідне: чому скорочують працівників РДА?

Дубілет заявив про плани уряду скоротити штат районних державних адміністрацій (РДА) на 18449 позицій. Головна мета реформи – підвищити ефективність роботи державних органів, каже міністр. Як змінюватимуть систему та як швидко українці почнуть користуватися державою у смартфоні, розбиралися журналісти 24 каналу.

Читайте також: Уряд вирішив скоротити штат РДА на понад 18 тисяч держслужбовців

Перше, про що варто сказати – реформа державного апарату назріла давно. Світ змінюється й українці бажають йти у ногу з часом, але наша держава дуже повільно адаптується до сучасних технологій. Ми досі користуємося папером, витрачаючи багато часу на кореспонденцію й управлінські процеси, у той час, коли цивілізований світ переходить на цифрове спілкування – через комп’ютери, смартфони та планшети.

Нарешті про осучаснення почали говорити й в українському уряді. Скорочення штату РДА – це лише частина тих оновлень, які готують управлінці. Але чому реорганізацією зайнялись саме зараз, та які перспективи має адміністративна реформи загалом? Про це ми запитали у експертів.

Причини скорочення штату РДА

1. Децентралізація. Частина функцій РДА дублюються з функціями об'єднаних територіальних громад (ОТГ).
2. Деякі функцій РДА виявилися застарілими, невимірювальними та неефективними.
3. Частину функцій можна перенести на вищий рівень (ОДА, територіальні органи центральних органів влади або навіть Київ).
4. Певна кількість функцій об'єднуються.

Дмитро Дубілет зазначає, що рішення про скорочення було непростим, але необхідним. Також він наголосив на тому, що уряду не байдужа доля тих, кого звільнять. Зі слів міністра, про скорочення будуть повідомляти заздалегідь – за два місяці. Крім того, держава виплачуватиме всі компенсаційні витрати, в тому числі за невикористані щорічні відпустки.

Міністр також обіцяє, що кожному звільненому держслужбовцю знайдуть іншу роботу. Окрім того, для таких осіб Кабмін організує навчання аби підвищити їхні навички, відтак й ціну на ринку праці. А ще планують навчити колишніх держслужбовців тому, як започаткувати власний бізнес.

Що буде зі скороченими працівниками?

Експерт у галузі економіки Борис Кушнірук вважає, що уряд не дасть таким людям державної роботи.

"Не виключено, що частина з них підуть на ринок праці, але 18 тисяч це не так й багато, якщо говорити про всю державу", – каже експерт.

Також він порахував, що скороченню підлягають приблизно 20 працівників в одному РДА.

Своєю чергою, Тарас Шевченко, член ради Реанімаційного пакету реформ каже, що держава несе моральну відповідальність за долю цих людей. Але з іншого боку, вони мають шукати собі роботу, у тому числі, і самостійно.

Людям, які підпадуть під скорочення, можуть запропонувати іншу державну роботу. Але держава поступово зменшує сферу свого втручання у суспільство, а це означає, що люди перш за все мають іти у приватний сектор – працювати у приватних фірмах або створювати свої. Кількість державних службовців в Україні з роками зменшуватиметься,
– підкреслив Шевченко.

Адміністративна реформа: які зміни нас чекають?

Президент України Володимир Зеленський обіцяє продовжити процес децентралізації – передачі більших повноважень органам місцевого самоврядування. Влада готує реформу – збільшення районів, а також заміну держадміністрацій на префектури. Що це означає?

Реформування РДА напряму пов’язане з питанням децентралізації. Все більше владних повноважень переходять на місця – об’єднаним територіальним громадам та містам. Відповідно для адміністрацій (чи префектур) лишається все менше повноважень,
– зазначає Тарас Шевченко.

Відтак кількість держслужбовців буде скорочуватись, адже роботи буде менше.

"Префектури матимуть наглядові функції та контролюватимуть дії органів місцевого самоврядування. На відміну від держадміністрацій, нова владна ланка не матиме управлінських повноважень", – зазначає Борис Кушнірук.

Однак Олексій Кущ вважає, що керівництво держави має доволі спрощений підхід до реформування адміністративної системи.

"Країни, які провели подібні реформи, успішно починали не зі скорочення штату держслужбовців. Потрібно спочатку переглянути загальний алгоритм менеджменту, а у нас він занадто складний. Якщо від споживача адміністративних послуги до тієї точки, де він її отримує, шлях дуже великий, у ньому задіяно багато чиновників, то це складний алгоритм державного менеджменту. Він у такому разі передбачає велику кількість різних установ та велику кількість держслужбовців. Якщо цей алгоритм спростити, то, звичайно, можна скорочувати й самі інституції та кількість їх працівників. Але поки що ми не бачимо цілісної реформи", – каже Кущ.

А ще експерт зазначає, що в нашій державі є традиція проведення реформ, які у результаті приводять до появи нових установ. І додає, що Україна має рухатись до спрощення управлінського механізму та автоматизації процесів, але скорочення персоналу має відбуватись одночасно з цим процесом.

Швидкість скорочення персоналу має відповідати швидкості переходу системи управління на нові сучасні автоматизовані системи. Якщо оновлення буде не встигати за скороченням, тоді ми можемо отримати погіршення рівня адміністративних послуг,
– зазначив Кущ.

Також експерт підкреслив, що Дмитро Дубілет проводить діджіталізацію роботи самого Кабінету міністрів, і це дуже правильно, але система буде працювати лише тоді, коли у самому віддаленому селі в Україні будуть користуватися такими ж технологіями. "Ось тоді ми справді можемо користуватися державою у смартфоні", – резюмував Кущ.