Байдуже випльовують уламки чийогось прихистку під ноги своїх власників, що вирубують гектари легень Планети лише за один її оберт. Мов косарі у полі люцерни, залишаючи за собою пустелю і даруючи істотам, що жили там раніше, можливість пізнати життя безхатченка.
Читайте також: Як довго ще українці провалюватимуться все глибше, піддаючись Системі
Над Майданом горлають мегафони і мікрофони. Вони іронічно переспівують рядки з Кобзаря, для тих хто вперше відчув надію, для тих, хто мов все життя ідучи до джерела з чистою водою і зачерпнувши вперш за життя в долоню, сп'янів від наївної чистоти. Мегафони випльовують уламки чиїхсь сподівань під ноги своїх власників, що викошують гектари довіри людей, лише за одну промову. Мов косарі у полі люцерни, залишаючи за собою пустелю безнадійності і даруючи людям, що відкрили серце, можливість пізнати феномен гігатонної сили народу, що випаровуються у одну мить через делегування влади не тим, іншим, чужим.
Під водою розтікаються фарби. Чорні, пустельні, густі і диряві, і знаєте, такі багряні, з присмаком бузкового неба. Вони трощать у друзки свободу, вибір та майбутнє. Забираючи з собою у мертвий світ дизелю та нафти наших найперших пращурів – що живуть у місці, з якого ми усі вийшли. Мов перевернуті чорнила на грошовому чеку, живописніше смерті Ромео та Джульєти вони збільшують площі царин Аїда, під дикий гегіт транспортних компаній.
Під бронежилетом розтікаються фарби. Червоні, акварельні, густі і з бульшками, знаєте такими як в цукерках "Аеро", з присмаком іржі. Забираючи з собою у живий світ мертвих твоїх сусідів з під'їзду чи сусідньої ферми. Мов розбита банка з бабусиним компотом на рядні, за яку б поставила на гречку матуся в дитинстві. Значно розірваніше поранення Стекхема у черговій стрічці, вони збільшують площі царин Аїда, під дикий гегіт чергових мінських домовленостей – "хлібного перемир'я".
У повітрі висять кубельця. Із запахом позасторічного смальця, смажених у пеклі вареників та спалених шанців. Цегляні та бетонні ротяки немов намагаючись випустити у блакить рівні тютюнові кільця, відригують кудлаті смоляні кавалики.
– Ви чули, що через 12 років свіже повітря будуть продавати за гроші?, – хтось вбиває очікування на зупинці.
– Вже продають, але зовсім не дорого, можу скинути посилання на фейсбуці.
Хмарки розкрадають рештки свіжого вітру, що прийшов зі степів. Демократично перемішуючись і роблячі його однорідно паскудним.
У повітрі висить зневіра. Із запахом позаторічних корупційних скандалів, новозбудованих Межгірь та зданих ворогу позицій з нашими бійцями. Металічні та гумові ротяки, немов намагаючись випустити правду, відригують кудлаті цитати на шпальтах свіжої преси.
– Ви чули, що Н. більше не краде і обіцяє по 299 гривень в додачу до пенсії та на 150 грамів гречки більше ніж К. перед виборами?, – хтось вбиває очікування на зупинці.
– Вже дають гречку, можете забрати з паспортом, у М. на 190 грамів більше!
Читайте також: Нардеп судиться проти Верховної Ради за гроші для АТО
Математика не підводить, математика робить вибори. А уламки речень розкрадають рештки здорового глузду і віри у зміни. Демократично перемішуючись з позитивними досягненнями і створюючи однорідну кашу для кав'ярні "Зрад".
В 2017 році, на початку серпня земляни вже використали річну норму ресурсів, яка дозволила б планеті самовідновитись, відійти від споживацької політики людства і підготуватись до загарбань ресурсів наступного року. Таким чином, щоб задовільнити свої егоїстичні потреби, сьогодні людству потрібні вже 1.7 планет, і якщо ситуація не виправиться, наші найближчі покоління зможуть побачити красу природи лише у архівних відео.
В серпні 2017 році українці використали тридцятикратний ступінь річної довіри політикам, який дозволив би громадянам повірити владі, долучитись до розбудови громадянського суспільства, відійти від зради і маніпуляцій. Країною ширяться численні позитивні зміни на місцях тисяч людей, що на мікро-локальному рівні намагаються змінити систему знизу, яка сприймає це як черговий анекдот та вигадує нові механізми використання цих зрушень у свою користь.
Таким чином, щоб переломити конвейер ментального провалля ми потребуємо в тридцять чи триста разів більше ініціатив від "простих смертних", аби створити умови для зародження масового явища громадських ініціатив. І якщо ситуація не виправиться, наші найбличжі покоління зможуть побачити пік Свободи і Досягнень не у тому, що мало стати фіналом історії – зламі Системи та побудові нової країни, а у її зачатку – Революції та війні за Незалежність.
Читайте також: Я знаю, що робив Янукович в ніч побиття студентів. Я був разом з ним, – Кравчук