В Україні призивають за мобілізацією чоловіків після проходження строкової служби або, якщо вони досягли 27 років та стали військовозобов'язаними. Юрист компанії Main Business Partner Владислав Гук розповів про головні недоліки механізму бронювання, повідомляє 24 Канал.

Дивіться також Новий закон, виїзд за кордон і е-повістки: якою може бути мобілізація в лютому 2024

Проблеми бронювання від мобілізації

Гук пояснив, що створений державою механізм бронювання, є досить бюрократичним. Роботодавцеві необхідно пройти через ряд інстанцій і отримати декілька погоджень, щоб забезпечити бронювання для своїх працівників.

Як це виглядає на практиці:

  • готується пакет документів, який направляється до відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування;
  • потім ваші документи проходять перевірку ще в декількох органах та передаються на погодження до Міноборони;
  • далі Міноборони направляє документи до Мінекономіки, де буде ухвалюється остаточне рішення з бронювання.

Юрист також зазначає, що цей процес довготривалий і є цілком вірогідним варіант, що компанія просто не встигне забронювати свого працівника.

Основна проблема полягає в тривалості цього процесу, він може займати до 2-х місяців часу, протягом якого підприємство не має на руках жодних документів. В умовах жорсткішої мобілізації та скорочення підстав для отримання відстрочки, бізнесу буде все складніше зберегти кваліфіковані кадри. Компанія може банально не встигнути забронювати свого фахівця,
– підкреслив експерт.

Експерт застерігає, що посилення мобілізації та неефективний механізм бронювання призведуть до чергової хвилі відтоку кадрів.

Бронювання від мобілізації: основне

  • Уряд розглядає концепцію здійснення бронювання для громадян за умови сплати податків у розмірі 6000 – 7000 гривень на місяць. Про це повідомив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
  • Під час своєї робочої поїздки до Черкаської області Володимир Зеленський оголосив про впровадження "нового справедливого механізму бронювання" для підприємств. Президент зазначив, що попрохав економістів та правоохоронців розробити "індивідуальний підхід до підприємств, які діють чесно". Він також підкреслив, що людина може бути або працювати, або бути в армії.
  • Нардеп Дмитро Наталуха пояснив, що наразі не визначено єдиного варіанту суми податку для бізнесу. Великі підприємства готові сплачувати 6 тисяч гривень, у той час як менші підприємства готові віддати 50 тисяч гривень. Дискусія триває і остаточної цифри поки немає.