Кадрова криза процвітає: чи врятує агросектор бронь від мобілізації

Чому криза кадрів в агросекторі росте

Кадрова діра в агробізнесі формувалася задовго до початку повномасштабного вторгнення. Навіть після завершення війни ця проблема нікуди не зникне, якщо держава не почне системно змінювати підхід до підготовки фахівців, повідомляє Українська аграрна конфедерація.

Потрібна програма популяризації аграрних професій. Старіння фермерів – загальноєвропейський тренд, який стосується й України. Ми маємо думати наперед– Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Престижність роботи безпосередньо залежить від доходів, проте в суспільстві досі існує стереотип про низьку оплату праці на землі. Насправді доходи кваліфікованих технічних фахівців у сучасному агробізнесі вже вийшли на рівень провідних фінансових установ.

За словами очільника конфедерації, оплата праці інженера з автоматизації чи IT-фахівця в агровиробництві приблизно дорівнює ставкам аналогічних спеціалістів у банківській сфері. Молодь має бачити ці кар'єрні перспективи ще на етапі вибору професії, аби галузь отримала приплив нових працівників.

Які ризики формального бронювання

Українські заклади освіти здатні випускати більше спеціалістів із роботизованих та безпілотних систем для полів, однак модернізація навчальних програм потребує значного часу. Тим часом кадровий голод уже б'є по суміжних секторах.

Кадровий голод відчувається в усіх галузях агропромислового комплексу, зокрема в харчовому виробництві та логістиці. Тому до бронювання не можна підходити суто формально, орієнтуючись лише на дозволений відсоток – 50% військовозобов’язаних працівників або, за визначених умов для критично важливих підприємств на прифронтових територіях, до 100%. Потрібно враховувати, кого саме може втратити підприємство– Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Які правила бронювання діють для аграрних підприємств

З 18 жовтня для аграрних підприємств передбачили альтернативні критерії отримання статусу критично важливих, який дає змогу бронювати працівників від мобілізації. Якщо раніше одним із ключових показників була площа сільськогосподарських угідь, то тепер враховують і фінансові показники господарств.

Зокрема, підприємства можуть відповідати таким критеріям:

• Площа сільськогосподарських угідь — щонайменше 200 гектарів.
• Річний дохід — не менше ніж 20 мільйонів гривень.
• Багаторічні насадження — від 50 гектарів для господарств, на які поширюється цей критерій.

Нові правила стосуються підприємств сільського, лісового та рибного господарства, земельного кадастру, а також окремих суб'єктів, діяльність яких пов'язана з агропромисловим комплексом.

Водночас питання бронювання залишається актуальним і для інших галузей економіки. 24 жовтня 2026 року Кабмін обмежив бронювання на оборонних та енергетичних підприємствах до 95% працівників.

Пізніше прем'єр-міністр Сергій Корецький закликав бізнес спільно розробити нову соціальну модель, за якої працівники зможуть отримувати бронювання, а підприємства братимуть на себе зобов'язання щодо прогнозованої мобілізації людей до війська.