Хто зобов'язаний встановити РРО і які штрафи за невиконання правила
Використання касових апаратів залишається обов’язковим для більшості українських підприємців, як відомо із Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Законодавство чітко визначає: будь-які розрахункові операції в готівковій чи безготівковій формі вимагають видачі фіскального чека через РРО або ПРРО – спеціальні програмні чи апаратні комплекси для обліку продажів. Вимога застосовувати реєстратор розрахункових операцій поширюється на ФОП 2-ї, 3-ї та 4-ї груп спрощеної системи оподаткування, а також на бізнес на загальній системі.
Окремо слід виділити платежі, здійснення яких накладає зобов’язання використовувати РРО:
- офлайн еквайринг (карткою через POS-термінал);
- еквайринг на сайті (через платіжні системи LiqPay, RozetkaPay, NovaPay, EasyPay, City24 тощо);
- оплата за QR-кодом (якщо реквізити ведуть на еквайринг);
- оплата на банківську ключ-карту без автоматичного переадресування на реквізити IBAN;
- оплата в кредит або частинами.
За проведення продажів без використання РРО чи невидачу чека підприємцю загрожує фінансова санкція у розмірі 100% від вартості реалізованої продукції. У разі повторного порушення штраф зростає до 150%.
Хто має право працювати без РРО
Законодавство передбачає винятки для підприємців першої групи спрощеної системи оподаткування та ФОПів, які отримують оплату виключно на банківський рахунок за реквізитами IBAN через веббанкінг, каси чи банківські термінали.
Касовий апарат також не знадобиться підприємцям у сільській місцевості, які торгують уроздріб та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.
До слова, задекларований дохід, отриманий через РРО, має бути повністю підтверджений первинними документами, аби уникнути суворих санкцій під час податкових перевірок. Якщо доказів немає, а безготівкові надходження також неможливо підтвердити, податкова може розцінити різницю як невраховані розрахункові операції.