Не тільки масові скорочення: що зміниться в Rozetka
Склад Rozetka у Броварах зазнав атаки Росії, він був одним із ключових об'єктів компанії. На ньому працювали понад 1 000 співробітників, розповіла співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна.
Після знищення об'єкта компанія намагається перевести якомога більше людей на інші робочі місця. Частині працівників уже запропонували альтернативні вакансії на інших складах.
На жаль, ми змушені оптимізувати штат і так, особисто для мене це боляче. Скорочення зачіпатиме деякі відділи [...] Запропонувати всім альтернативні робочі місця у даній ситуації не вийде. Обставини виявилися сильнішими,
– каже Чечоткіна.
Після втрати розподільчого центру компанія також планує швидше змінити формат роботи. Йдеться про зменшення частки власних продажів та активніший розвиток маркетплейсу.
Це означає, що Rozetka поступово робитиме більший акцент на моделі, у якій товари на платформі продають сторонні продавці, а не лише сама компанія.
Центр у Броварах коштував 70 мільйонів доларів
Знищений об'єкт відкрили у 2017 році. Масштаби центру були значними: він міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на день. За словами співвласників Rozetka, після російського удару об'єкт не підлягає відновленню.
Втрата такого центру стала серйозним ударом по логістиці компанії, а тепер її наслідки безпосередньо позначилися і на працівниках.
Попри масштаб втрат, Rozetka наразі не розраховує на державну допомогу для відновлення.
За 21 рік роботи ми жодного разу нічого не отримували та нічого не просили від держави. Діалог потрібен як ніколи. А поки розраховуємо на себе,
– повідомила Ірина Чечоткіна.
До слова, через атаки суттєвих втрат зазнали також "Епіцентр", "Сільпо", Novus, "Нова пошта" та MTI Group. Збитки бізнесу оцінюють у сотні мільйонів доларів, а компанії вигадують обхідні шляхи, аби не втратити кошти й клієнтів.
До прикладу, "Нова пошта" перебудовує логістику після атак Росії, щоб забезпечити стабільну доставку посилок в умовах воєнних ризиків. Компанія переходить на децентралізовану модель сортування та створює резервні системи обробки відправлень.
Це означає, що у разі виникнення надзвичайної ситуації на одному з об'єктів компанія зможе перенаправляти потоки посилок та продовжувати їх обробку через інші логістичні потужності.