
Що означає назва "АТБ" / Фото Forbes Ukraine
"АТБ" давно стало одним із найвпізнаваніших брендів українського ритейлу, однак його назва має цілком конкретне походження. За трьома літерами ховається історія компанії, яка спочатку працювала зовсім в іншій сфері, а згодом перетворилася на одну з найбільших торговельних мереж країни.
Що означає назва "АТБ"
Історія мережі розпочалася у 1993 році, коли в Дніпрі працювали шість гастрономів. Водночас назва "АТБ-маркет" з'явилася пізніше – у 1998 році, і її утворили від абревіатури "АгроТехБізнес", повідомляє компанія.
Спочатку підприємство було пов'язане не з продуктовою торгівлею, а з аграрним напрямком. Зокрема, компанія займалася:
- постачанням сільськогосподарської техніки;
- діяльністю у сфері аграрного бізнесу;
- роботою з підприємствами аграрного сектору.
Згодом компанія змінила напрям розвитку та зосередилася на роздрібній торгівлі продуктами. Магазини почали працювати під єдиним брендом "АТБ" та в одному форматі, що стало частиною стратегії масштабування мережі.
Як три літери перетворилися на відомий бренд
Назва "АТБ" виявилася короткою, простою та зручною для запам'ятовування. Вона не потребує додаткових пояснень для покупців і легко впізнається на вивісках, упаковках та рекламних матеріалах.
Серед факторів, які допомогли бренду закріпитися на українському ринку:
- лаконічність назви, яку легко вимовляти та запам'ятати;
- зручність використання для масштабування мережі;
- впізнаваність без необхідності пояснювати значення абревіатури.
З часом покупці почали сприймати "АТБ" насамперед як назву супермаркету, а не як скорочення від "АгроТехБізнес".
Цікаво! За понад 30 років компанія виросла до масштабної національної мережі. На початок 2026 року "АТБ" налічувала 1 320 магазинів у 352 населених пунктах 22 областей України.
Нагадаємо, що влітку в "АТБ" запровадили ліміт на продаж товарів. Покупцям дозволили купувати не більше шести одиниць або кілограмів певної продукції в одному чеку.
Обмеження стосувалися, зокрема, таких категорій:
- Рибних і м'ясних консервів, олії, оцту;
- Круп, макаронів, пластівців, цукру та солі;
- Соди, крохмалю, товарів для випікання;
- Продуктів швидкого приготування та харчових концентратів.
Такі правила діяли як у звичайних магазинах, так і під час онлайн-замовлень. У компанії пояснювали їх необхідністю протидіяти спекуляціям і великим закупівлям товарів перекупниками, які додатково навантажували логістичну систему.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
