Чекалкін: Політиків, як і підгузники, потрібно міняти часто з тої самої причини
Розгони Майдану, "драконівські закони", безглуздість тих, хто обіймає найвищі посади у країні, а потім "розіп’яті хлопчики", "зґвалтовані бабусі", "розстріляні снігирі" — це все стало приводом для жартів.
Українські соціальні мережі та блоги переповнені жартами, анекдотами й карикатурами на тему трагічних реалій сьогодення. Сміятися тоді, коли найбільше хочеться плакати — мистецтво чи захисна реакція. Про це сайту "24" розповів гуморист, радіоведучий та шоумен Дмитро Чекалкін.
Незважаючи на минулий рік, трагічний для нашої країни, українці не втратили почуття гумору. Дмитре, поясніть, будь ласка, жарти, карикатури, висміювання влади, законів і навіть образ, — у таких випадках гумор — це зброя чи захисна реакція?
Гумор — це потужний антидепресант. Сміючись, людина позбавляється якихось своїх вад чи фобій. Те, що стає смішним, не може бути небезпечним. Я завжди кажу — усмішка, така сама реакція, як і сльози, тільки від неї менше сирості.
Наскільки корисним і важливим є вміння сміятися над собою?
Безперечно, це і корисне, і важливе уміння. Без цього вміння взагалі складно говорити про наявність почуття гумору в людини. Адже сміятися над іншими має право тільки той, хто може сміятися над собою. Самоіронія — це техніка безпеки буття. Рятувальне коло на хвилях життя.
Чи можна сьогодні виправдати відвідування деякими людьми розважальних закладів чи шоу?
Як би там не було, але життя триває. Забувати про війну, звичайно, не можна, але людям потрібно не припиняти жити власним життям. Знаєте, як говорять, "грустить при жизни так же неестественно, как и смеяться на похоронах". Проте, і міру варто знати.
У такому випадку, як зуміти не перетнути межу між "розрядкою" і розвагами під час війни?
Добре, коли в людини, окрім гумору, є відчуття такту. Є теми, які краще не зачіпати у жартівливій формі. Проте, ніхто не відміняв у людей дні народження, весілля, особисті свята. Не може ціла країна поринути у смуток і поглинутися ним. Наприклад, Ізраїль — країна, яка 65 років живе у ворожому оточенні, у постійному конфлікті, при цьому залишається зразком у питанні гумору. На ізраїльському телебаченні залишається така кількість якісних гумористичних проектів, якої немає у жодній країні світу. Тому, напевно у цьому питанні з них варто брати приклад.
Чи можливо створити контрпропаганду за допомогою гумору і на скільки вона може бути дієвою?
Українці вміють використовувати гумор, як зброю. Подекуди саме така зброя і є дієвішою. Контрпропаганда на всі ворожі випади якраз і буде найкращою, якщо використовувати жарти. Це дає можливість не тільки нашому населенню не впадати в апатію і зневіру, але і дозволить росіянам дізнатися певні зразки українського гумору.
Саме росіяни вигадують про нас справжні нісенітниці, з яких неможливо не сміятися.
У мене на Facebook багато підписників з Росії. Вони так само, як і українці, читають мої записи, жарти, приймають участь у обговореннях. Ті, кого ще не повністю поглинуло телебачення і його пропаганда, адекватно сприймають і реагують, сміються з жартів.
Як колишній дипломат, охарактеризуйте теперішню владу.
Насамперед скажу, що нам безсумнівно потрібна свіжа кров у владі. Нові люди, свіжі думки. Нам необхідно було обновити владу. Зараз у нас є можливість це отримати. Але, якби минулого року люди бачили тих, кого обрали, такими, якими вони є зараз, багато хто з обраних не пройшов би відсотковий бар’єр. Наприклад, той самий Ляшко. Зараз за нього не проголосувала б така кількість людей. Взагалі є принцип, що політиків, як і підгузники, потрібно міняти часто з тої самої причини.
Але Ляшко "виїжджав" під час виборів на певній гумористичній нотці.
Я б не назвав це гумором. Скоріше, він поводився, як блазень. Це, як Жириновський в Росії. І він не жартував, це лише клеєння дурня.
А взагалі, ті, хто перебувають при владі, можуть бути смішними?
Політики найчастіше можуть бути позбавлені самоіронії. Але саме це вміння насправді допомагає таким людям втриматися. Наприклад, Вінстон Черчіль вмів жартувати і над собою, що було досить важливим у його роботі. Так само Рональд Рейган, який увійшов у історію як президент-гуморист. Навіть такі визначні політики не були позбавлені самоіронії.
Кажуть, коли народ багато сміється з влади, це означає, що їй залишилося не довго, адже її перестають сприймати серйозно. Чи так це?
Сміятися з влади — цілком нормально. Суспільство, сміючись, позбавляється своїх вад. Так ми даємо собі розрядку, і крізь сміх намагаємося легше сприймати ту чи іншу ситуацію. Наприклад, Маргарет Тетчер 11 років була на вершині популярності, але і весь цей час була об’єктом для жартів. Про цю жінку було створено чи не найбільше анекдотів, але водночас, вона залишалася однією з найвпливовіших особистостей на політичній арені.
На скільки гумор може діяти як психологічні ліки?
Сміх — це захисна реакція людського організму. Моя діяльність якраз у тому і полягає, щоб гумором лікувати. Наприклад, на нашому інтернет-радіо "Веселі яйця", яке так і називається — "антистрес", ми записуємо гумористичні програми, відправляємо хлопцям, які перебувають у зоні АТО. Вони дякують і просять ще. Таким чином ми підтримуємо бойовий дух. Взагалі, радіо "Веселі яйця" покликане зберігати хороший настрій і дарувати усмішки. Але у жартах ні в якому разі не можна зачіпати якісь особисті теми. Я ніколи собі не дозволю ображати жартами.
А на скільки зараз складно і чи актуально робити гумористичний продукт?
Абсолютно потрібен такий продукт. Це доводить те, що ми не здаємося. От наше "антистрес-радіо" було створено тоді, коли я відчув, що це виклик для суспільства. Коли люди не вірили в якісь зміни в країні. Коли готові були проголосувати за одного кандидата, але насправді в його перемогу вірили 15-20% людей. Жарти — це виклик свідомості. Те, що стає смішним, перестає бути страшним. Які б не були ситуації у країні, у світі, потрібно продовжувати жити. Кращий спосіб пережити трагедію — це сміх. А гумор — невід’ємна частина життя.