Про це 24 каналу розповів народний депутат Павло Бакунець.
Читайте також: Скільки українців задоволені роботою Зеленського, Ради і Кабміну
Парламентарій наголошує: влада почала дбати проте, щоб українці не виїжджали за кордон, а жили в своїх родинах і мали тут роботу. Але одна з поправок, що стосується будівельних норм, скасовує пайову участь на розвиток інфраструктури місцевим громадам.
Гроші з пайової участі в кожному міському бюджеті обов’язково направлялися на розвиток інфраструктури. Це покращувало життя людей на місцях. Скасування цієї сплати може призвести до зменшення надходжень у місцеві бюджети. Відповідно, до зменшення розвитку інфраструктури. Тобто українці отримають меншу кількість нових доріг, тротуарів тощо,
– підкреслює Павло Бакунець.
Народний депутат зауважив, що законопроєктом не передбачено компенсаційного джерела наповнення місцевих бюджетів. Тому, на переконання народного депутата, цю поправку треба прибрати. Найближчими днями Павло Бакунець внесе відповідний законопроєкт до Верховної Ради.
Чому важливо зберегти сплату пайового внеску у розвиток місцевої інфраструктури? Одним із положень законопроєкту про стимулювання інвестиційної діяльності пропонується скасувати обов’язкову сплату пайового внеску в розвиток інфраструктури населеного пункту в розмірі 4% від вартості житлового будівництва і 10% від вартості нежитлової забудови.
Як повідомляв раніше начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради Юліан Чаплінський, збитки можуть становити 1,6 мільярда гривень. На його переконання, закон унеможливить реалізацію багатьох важливих проектів з розвитку міст. Раніше на інженерну і соціальну інфраструктуру передбачали плюс 20% від вартості житлового фонду. Зараз це 4% для житлової забудови і 10% для комерційної.
Інвестиційні внески міста скеровують в будівництво доріг, садочків, шкіл, закупівлю нового громадського транспорту. Якщо говорити про Львів, то мова йде про 200 мільйонів гривень у рік. Юліан Чаплінський переконаний, що пропонований законопроект не вплине на зменшення вартості житла, адже ціна продажу спорудженого житла не підлягає державному регулюванню, а встановлюється забудовником самостійно.