Ми знову наздоганяємо Росію: чому 1000 дронів на добу треба було мати значно раніше

Ціль правильна. Нам справді потрібні сотні й тисячі власних ударних засобів, здатних діставати російські військові об'єкти на великій відстані. Але в мене виникає інше питання: чому ми ставимо собі це завдання тільки зараз?

Ми повинні були вийти на такі масштаби значно раніше. Бо у війні проти Росії Україна не може постійно наздоганяти противника. Ми маємо його випереджати. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Технології в нас були ще у 2022 році

Ще на початку повномасштабної війни в Україні були високотехнологічні розробки, які можна було масштабувати.

Йшлося не лише про безпілотники. Були напрацювання щодо ракет різних класів, далекобійних систем, які могли працювати на відстанях до 3000 кілометрів. 

Потрібно було вже тоді визначити це одним із головних державних пріоритетів: відібрати найперспективніші розробки, забезпечити фінансування, прибрати бюрократичні перешкоди та запускати серійне виробництво.

На жаль, цього не сталося в тих масштабах, які були необхідні.

Бюрократія гальмувала проєкти, рішення ухвалювалися із запізненням, а замість масштабного розвитку власного виробництва ми тривалий час значною мірою покладалися на закупівлю іноземних безпілотників, зокрема китайських.

У результаті зараз ми говоримо про необхідність зробити те, що значною мірою мало бути зроблено раніше.

Нам потрібні не просто 1000 дронів

Кількість сама по собі не вирішує питання.

Можна запускати сотні безпілотників, але головне – куди вони летять і який результат дає кожен такий удар.

Ми повинні системно знищувати те, що забезпечує здатність Росії продовжувати війну.

Це підприємства, які працюють на російський військово-промисловий комплекс. Це логістика. Аеродроми. Нафтопереробні заводи. Склади пального. Місця розташування ракетних систем і запуску "Шахедів".

Тобто бити потрібно по всьому ланцюгу, який дозволяє Росії виробляти зброю, доставляти її до військ і щодня атакувати Україну.

Саме тут має бути принципова відмінність між нами та Росією.

Росія намагається тероризувати мирне населення. Для України удари по цивільних об'єктах не можуть бути стратегією. Крім усього іншого, вони дають Кремлю інформаційний привід для пропаганди та подальшої ескалації.

Наше завдання інше – позбавляти противника можливості вести війну.

Україні потрібна мобілізація технологій

Для цього недостатньо просто виділяти більше грошей.

Потрібно зібрати людей, які здатні створювати нові системи озброєння, і дати їм можливість працювати.

Коли ми говоримо про мобілізацію, це не означає, що кожна людина обов'язково повинна опинитися в окопі. Якщо молодий спеціаліст може створювати дрони, системи управління, ракети чи інші технологічні рішення, держава має використовувати його саме там, де він принесе максимальну користь обороні.

Це також мобілізація – мобілізація інтелекту, технологій і виробничих можливостей країни.

Так само мають працювати ресурси.

Під час війни величезні кошти не можуть залишатися осторонь оборони держави. Якщо люди називають себе патріотами і говорять про загрозу програшу, цього недостатньо. Потрібно реально включатися в посилення обороноздатності країни.

Ми не переможемо Росію кількістю людей

У Росії більший мобілізаційний ресурс. Більше населення. Значно більша територія.

Тому будувати нашу стратегію на спробі перемогти Росію чисельністю неправильно.

Нашою перевагою мають стати технології.

Україна повинна створювати зброю швидше, удосконалювати її швидше і застосовувати ефективніше за противника.

Тому завдання щодо 1000 далекобійних дронів на добу я підтримую. Але нам потрібно мислити вже не категоріями того, як наздогнати Росію.

Ми повинні її переганяти.

Саме технологічна перевага, а не змагання в кількості людей, може дати Україні можливість переламати хід війни й перемогти.