День в історії. 173 роки тому було запатентовано рятувальний жилет
16 листопада 1841 року в Нью-Йорку запатентовано пробковий рятувальний жилет. Автором винаходу став Наполеон Едуард Гуерін. Жилет був доволі зручним, легким та простим у використанні, тож уже згодом приніс його винахіднику світове визнання.
Попри небезпеку, людину завжди тягнуло до води. Сміливці безупинно кидали виклик стихії, шукаючи все нові засоби, аби поглянути – а що там, з іншого боку? Саме звичайний інтерес пришвидшив прогрес і дозволив людям робити відкриття.
Але стихія примхлива, і досі вирушаючи у плавання, жоден капітан не може бути упевненим на 100 % у тому, що весь його екіпаж повернеться додому. Тож з розвитком судноплавства людина постійно поліпшувала засоби персональної безпеки на воді.
Жилет Гуеріна був дуже актуальним, адже з винаходом парових машин і удосконаленням суден відбувся справжній бум комерційного судноплавства. Зростала і кількість нещасних випадків на морі. Тож уже 1852 року Конгрес США зобов'язав оснастити усі судна рятувальними жилетами з розрахунком на кожного пасажира. Ці вимоги актуальні й сьогодні.
Зараз існує кілька видів рятувальних жилетів. Та у всіх закладений єдиний принцип – вони забезпечують утримання органів дихання людини над рівнем води не менше аніж на 12 сантиметрів без активних рухів руками та ногами.
Міжнародна конвенція з порятунку людських життів на морі закріпила низку вимог до рятувальних жилетів. Зокрема, вони мають бути максимально зручними та простими у використанні, не горіти та не плавитись. Обов'язкова деталь кожного жилета – свисток. Такому, на перший погляд, простому винаходу американця щороку завдячують життям сотні людей.