Можливості є, потрібне бажання: до звільнення полонених має докладатися кожен

Забути про них – означає зрадити

Відколи Маріупольський гарнізон, виконавши всі поставленні перед ним завдання, вийшов за наказом вищого військово-політичного керівництва країни у полон, минуло три роки. Саме стільки часу понад 800 військовослужбовців 12-ї бригади "Азов" перебувають у російському полоні. Про це заявив Денис Прокопенко, інформує 24 Канал.

До теми Кинув монету, щоб повернутися: історія про відпустку, полон і турецьку ліру

Тривалі тюремні терміни, катування, постійний психологічний тиск, відсутність нормального харчування та медичного забезпечення – щоденна реальність для моїх полонених побратимів. Кожен день там – це боротьба за власне життя, гідність та надію на визволення.

Маріупольський гарнізон тримав оборону міста 86 діб. Їх утримують у неволі понад 1000 днів.
Забути про це – означає зрадити їх. Не докладати всіх зусиль, аби будь-яким чином пришвидшити їхнє повернення – означає стати співучасником злочину проти них.

Оборона Маріуполя стала для України порятунком. Ті, хто продовжує боротись у ворожих тюрмах, чекають, що Україна віддячить їм так, як вони цього заслуговують. Так, як чинили вони три роки тому у повному оточенні: самовіддано, через "не можу".

І як вони неодмінно б зробили, якби сотні українців протягом трьох років перебували у пеклі російського полону, і були б бодай якісь можливості врятувати їх.

А такі можливості завжди є. Потрібні лише воля та бажання.