У 2014 році Андрій Ткачук був командиром роти 25 ОПДБР. Він і розповів історію звільнення Торецька для проєкту "Vоїн – це я" від Військового телебачення України.
Цікаво 5 днів без їжі: вражаюча історія військового медика про вихід з оточення бойовиків
Яким було завдання
Операція нагадувала, можна так сказати, класичні десантно-штурмові дії. Мене викликали в штаб АТО, на той час начальник Генерального штабу та міністр оборони, та поставили завдання зібрати швидко підрозділ, висунутись на вертольотах на територію, яка тоді ще контролювалась противником.
Треба було здійснити десантування посадковим способом. Здійснити марш та вклинитись в оборону противника саме в цьому населеному пункті з метою деблокувати та забезпечити вихід військовослужбовців спецпідрозділу, який перебував на той час оточений у будинку мерії.
До звільнення Торецька готувались і морально, і фізично / Скриншот з відео
Підготовка військовослужбовців
Треба було робити все досить швидко. Це була десь 6:30 ранку. Вже на 7:30 треба було здійснити посадку на вертоліт та виліт на цей напрямок. Був швидко зібраний зведений підрозділ під моїм керівництвом, в який входили представники всіх рот батальйону: 4-ї, 5-ї, 6-ї.
Нас підсилювала "протитанкова частка" військовослужбовців, батареї протитанкових керованих ракет нашої частини та військовослужбовців розвідувальної роти на чолі з начальником розвідки. Все було для забезпечення дорозвідки маршрутів висування після десантування та виходу в сам населений пункт.
Що можна згадати – так це підготовка особового складу, як моральна, так і бойова. В усіх на пам'яті було, як збивали військові вертольоти і пересування противника. Посадка і висування. Однак усі військовослужбовці були готові виконати всі завдання, які на них покладали.
Ткачук: "В усіх на пам'яті було, як збивали військові вертольоти" / Скриншот з відео
Був швидко зібраний підрозділ, побудована ланка вертольотів, здійснена посадка та виліт.
Незапланована посадка
У зв'язку із певними обставинами, а саме веденням бойових дій на території міста, посадка була здійсненна трохи не у визначеному місці, що теж викликало певні труднощі. Військовослужбовці були важко екіпіровані, з певною кількістю боєприпасів, що перевищували ліміт.
Не можна було прорахувати всі дії противника, що він буде робити і як: відходити, заходити, укріплюватись. Як він буде зривати спроби увійти з метою деблокувати. У кожного було в середньому по 2 БК до стрілецької зброї та ще групова зброя – протитанкові керовані ракети. Це досить велика вага.
До речі, десантувались на поле, яке горіло на той час, тому що були артилерійські обстріли.
Ще треба віддати повагу вертолітникам, які здійснили безпечне висування, посадку, забезпечили наш вихід на визначений рубіж. Координація роботи артилерії на той час була дуже ускладнена. Ми не контролювали весь простір над противником, тому робота була частково мобільними телефонами. Були навіть спроби вийти на мій мобільний телефон та зірвати цю операцію.
Зверніть увагу Через хвилину – неживий, – відверті спогади воїна про втрату трьох побратимів під Зайцевим
Завдяки спільним діям розвідників, які у мене були, і військовослужбовців зведеного підрозділу, ми вчасно вийшли на населений пункт. Навіть ставили засідки на танки, які на той час виходили з напрямку Дзержинська на Горлівку. Було таке свого роду полювання за броньованою технікою противника.
Перші полонені
Піхота виконувала завдання по деблокуванню. Одразу входячи в квартали міста, ми проводили прочісування. Майже в першому кварталі зразу було взято в полон три особи, які були причетні до дій в складі незаконних збройних формувань.
Одразу взяли у полон 3 особи / Скриншот з відео
Вони просто вже розуміли, що ідуть Збройні сили, противник був деморалізований діями, які були перед цим:
- Слов'янськ;
- Краматорськ та решта населених пунктів.
Не всього противника їхнім керівникам вдавалося контролювати. Тому їх можна було просто "збирати", чесно кажучи.
Дуже важко було їх ідентифікувати. Чому? Тому що у них не було документів особистих. В кого були – всі органи місцевого самоврядування були захоплені терористами.
Всі органи місцевого самоврядування мають такий відділ, як паспортний стіл. Це каже про те, що виписати новий паспорт, вклеїти фотографію, або взяти інший паспорт і переклеїти фотографію – це дуже ускладнює спробу ідентифікувати особу. Росіянин це чи не росіянин – важко сказати, адже зовнішність однакова. Якщо ми не беремо якихось чеченців, казахів чи ще когось у цьому разі.
Повернення після завдання
Завдання, яке ставилось, було проведено успішно. Спецпризначенці були деблоковані, вони висунулися в своєму заданому напрямку.
Ми продовжили на той час зачистку міста, зустрілись з підрозділами "Омеги", які на той час заходили з іншого напрямку – Майорська. Також зустрілись з підрозділом територіальної оборони, який теж заходив з напрямку Майорська з метою взяти контроль над містом та забезпечити певний контроль до підходу основних сил.
Ткачук: "Завдання, яке ставилось, було проведено успішно" / Скриншот з відео
Було здійснено марш своїм ходом до посадкового майданчика вертольотів. Відстань приблизно 10 кілометрів. Ці вертольоти повернулися за нами та повернули в тимчасовий район, в якому ми перебували тоді – Краматорський аеродром.
Тоді був такий великий бойовий ритм, що повернулись ми приблизно о 22:00. Вже через 1,5 години я отримав завдання цим же підрозділом тільки вже на бойовій техніці висунутись в напрямку Лисичанська.
На той час все було зроблено правильно. Це завжди так, коли міркуєш про щось пізніше, через певний період, то перед очима встають інші варіанти виконання завдань. Всі завдання були виконані без великої кількості втрат. Це вже дає результат. Особливо, коли деякі завдання були виконані взагалі без втрат.
Воїн – це я.