Дід Мороз однією ногою в могилі?

З переходом на святкування Різдва за григоріанським календарем Україна відійшла на ще один крок від спільних із Росією обрядів та звичаїв. І хоча значна частина наших співгромадян відзначатиме одне з головних свят року також й у січні, шальки ментальних терезів помалу схиляються вбік європейських традицій. Але лишається один персонаж, котрий дістався нам у спадок від колишньої радянської імперії. Боротися з ним нібито й смішно – адже персонаж казковий, але й не помічати його засилля у новорічні дні також неможливо. Мова, звісно, про Діда Мороза.

Заборонити не можна залишити

В інтерв’ю "Українській правді", записаному в 2016 році, директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зауважив, що забороняти Діда Мороза не варто. По-перше, тому, що він і сам піде у минуле, а, по-друге, тому, що з пропагандою комунізму він не пов’язаний. Крім того, "якщо ми якимись нормативними документами знищимо Діда Мороза – то зробимо з нього дисидентського героя, якого частина суспільства назве жертвою, і на цьому прикладі доводитиме, що ми безглуздо боремося з непотрібними елементами радянської традиції", – зазначав В'ятрович.

Дід Мороз не несе в собі якісь суто радянські цінності чи радянську символіку. Це спроба радянської влади осідлати потужну чужу християнську традицію, а саме Санта Клауса. Але відверто негативного Дід Мороз в собі нічого не несе (…) Мені здається, що й без заборон Дід Мороз поступово програє битву Санта Клаусу та Святому Миколаю і відходить у минуле разом із іншими елементами радянського минулого, – резюмував він.

Попри все, російські ЗМІ таки розповсюдили у позаминулому році фейк про те, що Дід Мороз потрапив в Україні під табу. Телеканал "Звезда" повідомив, що "в Києві вирішили і в цьому році заборонити Діда Мороза та Снігуроньку, влада країни прирівняла обох персонажів до Леніна, заявивши, що вони підпадають під закон про "декомунізацію".

"Дєдушка" Ленін, схоже, ще задовго до Постишева виконував роль "дєдушкі" Мороза. Принаймні, традиційний атрибут новорічних свят, які благословила у 1930-ті радянська влада, – прикрашена ялинка – на цій старій листівці є.

Певна річ, що до Леніна Снігуроньку ніхто не прирівнював. Але, як бачимо, якщо дуже захотіти, зробити з Діда Мороза страждальця та "дисидента" можна в будь-якому випадку – як маючи для цього підстави, так і без жодних на те причин. І ще одна ремарка: в антиукраїнській пропаганді, яка ведеться в Росії, не гребують нічим, а відтак чим менше спільних точок дотику лишатиметься в культурі РФ та України, тим буде краще. З цієї точки зору Дід Мороз – не такий вже й нешкідливий персонаж, адже він відіграє як мінімум роль casus belli – приводу для інформаційної війни.

Читайте також: У чому зустріти Різдвяний вечір: 15 стильних образів

Народжений в СРСР

Вважається, що Дід Мороз народився у 1935-1937 роках. Хоча, як зазначається в одному з матеріалів Радіо Свобода, "Дід Мороз – "володар зими" – з’явився у Російській імперії задовго до приходу до влади більшовиків та періоду сталінізму: світська інтелігенція почала відзначати Новий рік (разом з Різдвом) з ялинкою і з Дідом Морозом наприкінці ХІХ сторіччя. Як каже дослідник історії України, публіцист Сергій Грабовський, це не було загальною тенденцією, але така традиція відзначення циклу зимових свят мала місце в багатьох містах і регіонах імперії".

А тим часом "в Україну, з Галичини на Наддніпрянщину, вже прийшов і Святий Миколай. Потихеньку, але в колах української інтелігенції почав з’являтися Святий Миколай. Потім, у 1917-му чи то вже у 1920 році, все це "зійшло на пси" зі зрозумілих "революційних" причин: все було суворо заборонено. Хоча академік Борис Черток згадував, що дитиною напередодні Нового 1919 року потрапив до Москви на дитяче свято: хлопчика тоді вразили велика прикрашена ялинка і білий хліб з повидлом... А вже в 1935 році товариш Постишев той Новий рік зустрів у Харкові з першою офіційною ялинкою у СРСР", – розповів Грабовський в ефірі Радіо Свобода.

Святий Миколай зі сніговиками та з ялинкою (замість українського Дідуха). Відчувається, що концептуально традиція вшановувати цього святого ще не встоялася. І радше нагадує мікс з різних обрядів та культур.

Таким чином, роль першого Діда Мороза відіграв сам Постишев – "це був один з організаторів масових репресій, автор українського Голодомору, повний шизофреник, який забороняв, наприклад, продаж сірників... Він забороняв продаж любительської ковбаси, тому що вона контрреволюційна", – говорить про Павла Постишева російський ведучий та публіцист Олександр Невзоров.

І додає:

Здається, ніби Дід Мороз – це якесь давнє, добре, споконвічне поняття. Нічого такого. Так, у слов'янській міфології був якийсь подібний персонаж, його називали Тріскунець. Тріскунець, який убивав і заморожував самотніх подорожніх і всіляко морив різну худобу. Потім цей персонаж "відпочивав" приблизно тисячу років, і в 1937 році Постишев, який став ідеологом і автором "дідморозства", вивів його на сцену Будинку рад і презентував громадськості нового соціалістичного бога, або новий соціалістичний фольклор, обов'язковий на всій території СРСР.

"Після того, як Постишев організував культ Діда Мороза, через півтора року в лютому 1939-го його теж кокнули, що показово, на морозі. І забули. Унаслідок чого Постишев перетворився на таку собі заморожену статую", – резюмував російський публіцист.

Читайте також: Страви на Святвечір: рецепт пісних вареників з картоплею та капустою

Та якщо Постишев безславно помер, його дітище – Дід Мороз – продовжував жити. Улюблені дитячі поети Сталіна – Сергій Міхалков та Лев Кассіль написали сценарій першого новорічного свята, який згодом став зразком для обов’язкового наслідування. На думку частини істориків, поява Діда Мороза була викликана потребою дати народу "видовища" та завуалювати й притлумити жах від масових репресій. Інші ж експерти вважають, що мета була глибшою – змусити працювати на радянську владу давню релігійну традицію.

Питання у тому, що цей персонаж дійсно вперше в Радянському Союзі офіційно з’явився в 1937 році, але насправді був використаний образ казкового персонажу, який існував ще задовго до Радянського Союзу. Просто він не був таким популярним. Чому це відбулося в 1937 році? Тому що ми пам’ятаємо, що в 1937 рік – це період найбільших політичних репресій в Радянському Союзі, коли велася боротьба в тому числі і з церквою, тому радянській владі конче було необхідно якимось чином усунути чи спробувати мінімізувати вплив церкви, церковних традицій, пов’язаних зі святкуванням Різдва, – вважає співробітник Інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.

Іншими словами, за сталінського правління Дід Мороз посів в СРСР місце Святого Миколая, котрий у багатьох країнах Європи, а також у Канаді та Сполучених Штатах відомий під іменем Санта-Клауса – добродушного дідугана, що розвозить дітям подарунки у різдвяну ніч, кермуючи упряжкою з оленів. Нині в Україні всіляко заохочують повернення до вшановування Святого Миколая, проте слова В'ятровича, що останній помалу перемагає Діда Мороза, звучать занадто оптимістично.

Санта-Клаус у різних модифікаціях. Персонажа американо-європейських різдвяних привітань значно легше знайти в українських магазинах, ніж фігурку Святого Миколая.

Хто кого?

"Дід Мороз відправив Миколая на лаву запасних", – під таким заголовком вийшов в грудні 2017-го матеріал в газеті "Вести". Його автори стверджують, що в містах України розгоряються неабиякі війни довкола того, кого запрошувати на свята у дитсадки та школи – Діда Мороза, Святого Миколая чи Санта-Клауса. Для перестраховки керівництво учбових закладів просить батьків підписати заяву, що ті не проти, аби їхніх дітей вітав саме Дід Мороз.

При цьому останній перемагає в рейтингу популярності. "В цілому по країні Дід Мороз зі Снігуронькою міцно тримають оборону і не поспішають здавати позиції ніяким святим – ні українським, ні американським", – стверджують "Вести". І додають, що ринок масових товарів поки не відгукнувся на новий культ – так, у кондитерській компанії "Рошен" реалізують лише "непатріотичних Морозів". Не було фігурок Святого Миколая й в асортименті крамниць, котрі торгували новорічним дріб’язком – там також представлені лише "Морози" та Санта-Клауси.

В кожному разі, одне можна стверджувати напевно: ми живемо у цікавий час, коли нове народжується (а старе відмирає) буквально на очах. Напевно, в деяких випадках подібні процеси не варто підштовхувати. Час все розставить на свої місця і всіх розсудить – і Мороза, і Миколая, і Санту...

Читайте також: Вертеп: що це за дійство і чому його так чекають в українських сім'ях на Різдво