Дональд Трамп дозволив торгівлю російським дизельним пальним, розраховуючи знизити ціни на заправках у США. Однак пальне не подешевшало, а повідомлення про обмеження Starlink і проблеми з передаванням розвідданих Україні викликали нову хвилю критики американського президента.

Громадський і політичний діяч зі США Юрій Рашкін в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому політика Трампа викликає дедалі більше невдоволення навіть серед його колишніх прихильників. Він також оцінив можливості Конгресу вплинути на Білий дім та попередив про серйозну загрозу для відносин США з європейськими союзниками.

Обмеження роботи Starlink та проблеми з попередженнями про російські ракетні удари не допомогли знизити ціни на американських заправках. Натомість рішення Вашингтона викликали нові запитання щодо підтримки України, адже адміністрація Трампа намагається домовлятися з Росією, яка продовжує війну.

Рашкін переконаний, що американський президент своєю політикою шкодить не лише Україні, а й самим Сполученим Штатам. Країна, яка десятиліттями виступала гарантом безпеки для союзників, дедалі частіше ухвалює рішення, після яких партнери змушені сумніватися в її надійності.

Це жахливо для нашої репутації як країни. Тому що як нам будуть довіряти? Як із такою країною можна укладати оборонний союз? Що взагалі можна говорити про Будапештський меморандум? Це один суцільний Будапештський меморандум. І нам доведеться заново заробляти свою репутацію. А перший крок для нас – піти на вибори,
– наголосив Рашкін.

Особливе обурення викликають спроби Трампа перекласти відповідальність за високі ціни на пальне на Україну. Раніше американський президент робив гучні заяви про мігрантів, які нібито їдять котів і собак, а тепер намагається переконати виборців, що їхні проблеми на заправках пов'язані з українськими ударами по російських нафтопереробних заводах.

Американська адміністрація продовжує пропонувати різні варіанти завершення війни, зокрема раніше обговорювався мирний план із 28 пунктів. Проте Рашкін вважає, що Трамп надто охоче підтримує пропозиції, які відповідають інтересам Москви, навіть коли вони суперечать позиції України.

Кожен із цих планів, які ми обговорюємо, будь-яка угода, будь-який план на 28 пунктів – це завжди ідеї з Росії. А він просто підбирає їх і каже: "О, яка прекрасна ідея!" Він ворог демократичного світу, він зрадник. Мені кажуть: "Не треба емоційно". Це не емоції, це оцінка того, що робить Трамп і куди він веде Сполучені Штати Америки,
– заявив громадський діяч.

Різка критика Трампа дедалі частіше лунає і від людей, які раніше допускали можливість конструктивного діалогу з ним. Рашкін пригадав, що частина журналістів та політичних коментаторів втратила довіру до американського президента після його зустрічі з Путіним у Гельсінкі, інші – після переговорів в Анкориджі, а для декого остаточним розчаруванням стала дизельна угода.

Підтримка президента слабшає і серед латиноамериканських виборців, значна частина яких голосувала за нього у 2024 році. Тепер, як зауважив Рашкін, навіть у деяких виборчих округах, межі яких змінювали на користь республіканців, перемагають демократи.

Однією з причин він назвав жорстку імміграційну політику, зокрема дії співробітників ICE, які проводять затримання та перевірки документів. Побачивши, як реалізуються передвиборні обіцянки Трампа, частина латиноамериканської громади, на його переконання, почала відвертатися не лише від президента, а й від Республіканської партії.

Водночас Україні необхідно зберігати відносини зі Сполученими Штатами, навіть якщо довіра до нинішньої адміністрації суттєво погіршилася. Особливо небезпечним Рашкін вважає механізм, за допомогою якого Вашингтон може використати закупівлі російського дизеля проти Києва.

Угода щодо дизеля – це сир у мишоловці. Тут план такий: це нічого не рятує, цін не змінює, нічого. Але тепер це наш дизель, а Україна б'є по нашому дизелю. І ось Трамп із ще більшою нахабністю заявляє, що тепер Росія страждає від цієї жахливої України, через яку в наших фермерів підвищилися ціни на пальне,
– пояснив Рашкін.

Насправді різке подорожчання пального у США він пов'язує насамперед із війною проти Ірану. Ціни залишалися високими вже на початку вересня, коли американці почали активніше стежити за майбутніми виборами до Конгресу, і відтоді ситуація суттєво не покращилася.

Рашкін не виключає, що економічні проблеми вже позбавили Трампа значної частини підтримки. Республіканські виборці можуть і далі сподіватися на швидке завершення кризи, однак президент поки не зміг запропонувати рішення, яке помітно полегшило б їхнє становище.

Проти дозволу на торгівлю російським дизелем виступили представники обох американських партій. Дванадцять сенаторів підписали звернення із закликом скасувати рішення, яке також передали міністру фінансів Скотту Бессенту та держсекретарю Марко Рубіо.

Серед тих, хто висловився проти угоди, були республіканці Мітч Макконнелл, Том Тілліс, Сьюзан Коллінз, Ліза Мурковскі та Джон Корнін, а також демократи Річард Блюменталь, Джин Шахін, Дік Дурбін, Шелдон Вайтгаус, Джек Рід і Кріс Кунс. Водночас Politico повідомляло про можливе відтермінування нових жорстких санкцій проти Росії.

Попри це, публічний спротив законодавців залишається важливим. Навіть якщо звернення не призведе до негайного скасування ліцензії, Трамп не зможе стверджувати, що його рішення підтримують усі американські політики.

Це все кумулятивно абсолютно важливо. Тому що інакше він скаже: "Дивіться, ніхто навіть не виступає. Як прекрасно". Потрібно принаймні давати знати, що ми тут є і нас це турбує,
– наголосив Рашкін.

Проблема полягає і в ставленні американського президента до законодавчих процедур. Рашкін вважає, що під час ухвалення рішення щодо російського дизеля Трамп знехтував механізмами, які передбачають пояснення змін санкційної політики Конгресу.

Адміністрація могла обґрунтувати необхідність винятків із санкцій інтересами національної безпеки США. Однак, як стверджує громадський діяч, Білий дім навіть не спробував належним чином скористатися цією можливістю.

Усе, що від нього хотіли, – сказати, що це важливо для національної безпеки. Штучний інтелект йому напише звіт для Конгресу, пояснить, яким чином це стосується національної безпеки. Все. Він навіть цього не зробив. Просто нахабно пішов і оголосив про угоду. Начхати йому на цей Сенат і Конгрес. Чому? Тому що в Сенаті немає 67 голосів,
– пояснив Рашкін.

Йдеться про кількість голосів, необхідну для усунення президента з посади за процедурою імпічменту. Поки противники Трампа не мають такої підтримки, він може почуватися достатньо впевнено, навіть коли частина республіканців відкрито критикує його рішення.

Рашкін порівняв становище президента з роботою найманого керівника міської адміністрації у США. Такий керівник зберігає посаду, доки має підтримку обраної ради, але змушений рахуватися з її рішеннями, якщо не хоче втратити роботу.

Зрештою, навіть президент може опинитися в ситуації, коли підтримка власної партії перестає бути достатньою. Подібне вже траплялося з Річардом Ніксоном, який вирішив піти у відставку після того, як дізнався, що не має необхідної кількості голосів для збереження посади.

Коли до Ніксона прийшли лідери його партії і сказали: "Сер, у вас 15 голосів", він наступного дня пішов. А зараз ми бачимо лист, у якому 12 підписів. Це і республіканці, і демократи. А до того часу Трамп робитиме все, що захоче, там, де зможе. Тому що 67 голосів немає,
– зазначив громадський діяч.

Після виборів до Конгресу ситуація може змінитися, якщо республіканці втратять частину місць. Однак навіть такий результат не гарантує, що Трамп одразу відмовиться від своєї політики.

Рашкін не виключає нової спроби імпічменту, хоча її перспективи залежатимуть від позиції республіканських законодавців. На його переконання, під час попереднього імпічменту частина з них не бачила сенсу підтримувати усунення президента, який і так залишав посаду після завершення першого терміну. Тепер питання може постати інакше, адже Трамп перебуває при владі та має значно більше можливостей впливати на державні інституції.

Американські медіа повідомили про можливі переговори директора ФБР Кеша Пателя з російською стороною. Зокрема, MSNBC писало про його прибуття до Росії, хоча теми зустрічей та склад учасників у повідомленні не уточнювалися.

Раніше з'являлася інформація про підготовку поїздки, запланованої на 14 – 15 жовтня. Рашкін вважає такі контакти особливо сумнівними напередодні американських виборів, коли російське втручання залишається однією із загроз для демократичних процесів.

Недовіру до Пателя посилює його відкрита політична підтримка Трампа. До призначення директором ФБР він написав дитячу книгу з образом американського президента, а в іншій праці перелічував людей, яких вважав його противниками.

Для Рашкіна така заангажованість ставить під сумнів незалежність керівника структури, яка повинна захищати американську державу незалежно від партійних інтересів.

Незрозуміло, що він там робить, тому що він директор ФБР, і його головне завдання – захищати наші вибори від російського впливу. Що він робить у Москві? Йому потрібно сидіти у Вашингтоні, у Сполучених Штатах, стежити за цим,
– наголосив Рашкін.

Захист американських виборів від іноземного втручання безпосередньо пов'язаний із роботою контррозвідки. Однак політичний діяч побоюється, що за адміністрації Трампа правоохоронні органи можуть дедалі частіше використовуватися для боротьби з внутрішніми опонентами президента.

У такій ситуації особливу небезпеку становили б звинувачення у шпигунстві чи співпраці з іноземними державами, які висувалися б не через реальні докази, а через політичні погляди людини.

Рашкін нагадав про практику радянських спецслужб, коли ярлик іноземного шпигуна використовували для переслідування людей, які не мали стосунку до розвідки. Він припустив, що за певних обставин подібні механізми можуть спробувати застосувати й у США.

Для Росії це завжди була ідея того, що ми будемо шукати ворогів народу. Тих, хто нам не подобається, називати шпигунами Заходу. І я думаю, що приблизно щось подібне зараз готується у Сполучених Штатах, якщо Трамп зможе це зробити. Коли йому потрібна якась структура, яка може звинувачувати людей у шпигунстві на Китай чи кого завгодно, його ворогів-демократів,
– припустив громадський діяч.

Контакти директора ФБР із Москвою створюють і ризики для самого американського посадовця. Рашкін допускає, що російські спецслужби можуть спробувати отримати чутливу інформацію або зібрати компрометувальні матеріали для подальшого впливу на нього.

Не виключив він і спроб зацікавити Пателя особистими вигодами чи діловими пропозиціями. Проте про зміст його можливих зустрічей у Росії, домовленості з російською стороною або реальні спроби вербування наразі нічого не відомо. Рашкін висловив побоювання, що керівник ФБР за час перебування на посаді вже міг отримати доступ до значного обсягу інформації, яка становить інтерес для Москви.

У Вашингтоні тривають суперечки щодо подальшої військової підтримки України. Видання Semafor повідомляло про дискусії всередині адміністрації Трампа щодо можливого обмеження розвідувальної інформації та роботи супутникового інтернету Starlink.

Директор ЦРУ Джон Реткліфф, як зазначалося в повідомленні, виступав проти припинення обміну розвідданими. Водночас Білий дім публічно запевняв, що підтримка України триває, хоча повідомлення про перебої зі зв'язком та затримки попереджень про російські балістичні атаки викликали серйозне занепокоєння.

Рашкін переконаний, що навіть незгода окремих посадовців не гарантує збереження американської допомоги. У нинішній адміністрації надто багато залежить від особистих рішень президента, а його підлеглі мають обмежені можливості змінити політичний курс.

З'являється директор ЦРУ, який каже: "Ну, не все так однозначно. Дивіться, можливо, ми ведемо переговори". А в цей час Ілон Маск обмежує можливості Starlink. Питань немає. Йде тиск на Україну. І єдине, що його зупинить, – це вибори у США, тому що потрібна опозиція,
– заявив Рашкін.

Особливо гострим залишається питання своєчасного попередження про балістичні удари. Після випадків, коли вибухи в українських містах лунали раніше за сигнал повітряної тривоги, з'явилися пояснення про технічні проблеми та несприятливі погодні умови.

Рашкін ставиться до таких аргументів скептично, але не навів доказів того, що американська сторона навмисно припинила передавати інформацію про ракетні пуски. Він вважає, що можливі обмеження необхідно розглядати разом із політичними вимогами Вашингтона до Києва, зокрема щодо ударів по російських НПЗ.

Не менш непередбачуваними залишаються рішення Ілона Маска. Попри попередній конфлікт із Трампом, власник SpaceX і надалі впливає на роботу технології, від якої залежать українські військові.

Мені важко до кінця передбачити, що зробить Маск. Просто є багато інформації, якої в мене немає. Але ми бачимо, що в нього своя гра, яку він проводить. І зараз вона збігається з тим, щоб шкодити Україні ще більше,
– зазначив Рашкін.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно нагадував Маску, що роботу Starlink для України оплачують міжнародні партнери. Однак Рашкін сумнівається, що фінансові аргументи здатні суттєво змінити позицію мільярдера.

У розмові згадувалася сума приблизно 50 мільйонів доларів, яку Польща щороку витрачає на супутниковий зв'язок. Водночас політичний діяч навів значно більші витрати Маска на підтримку американських кандидатів та виборчих кампаній.

За його оцінкою, власник SpaceX витрачав сотні мільйонів доларів на підтримку Трампа та пов'язаних із ним політичних сил. Тому потенційна втрата окремого контракту на супутниковий зв'язок може не мати для нього такого значення, як політичні домовленості у Вашингтоні.

Рашкін пригадав і роботу Маска в DOGE, а також його роль у згортанні діяльності USAID. Після конфлікту з Трампом мільярдер навіть говорив про створення окремої політичної сили, але останні події змушують сумніватися, що він остаточно дистанціювався від президента.

Найбільшим ризиком для України залишається можливість нових обмежень супутникового зв'язку. Рашкін не стверджує, що Маск уже ухвалив рішення про повне відключення Starlink, проте вважає, що українські військові повинні готуватися до різних варіантів розвитку подій.

Мені дуже подобається український світогляд, що нерозв'язних проблем немає. Ось тут є проблема. І весь той час, який у нас є до того, як Ілон Маск повністю відключить зв'язок, – це час, який ми маємо, щоб підготуватися, переключитися на щось інше,
– наголосив громадський діяч.

Паралельно Україна продовжує завдавати ударів по російській цифровій інфраструктурі, зокрема по дата-центрах, від яких залежить робота різних інформаційних систем. Після цих атак почали з'являтися повідомлення про зменшення активності російських ботів у західних соціальних мережах.

Проте ботоферми не втратили всіх своїх можливостей. Російські інформаційні мережі досі активно працюють у коментарях до популярних політичних трансляцій, хоча їхня присутність на різних майданчиках може суттєво відрізнятися.

Наприклад, під час нещодавнього ефіру Рашкіна зі Львом Парнасом, який дивилися понад три тисячі людей, у коментарях з'явилося чимало акаунтів із характерною провокаційною поведінкою.

Коли щось популярне йде, у них ресурси поки ще є. Але вони беруть свої ресурси й перекидають їх то туди, то сюди,
– розповів Рашкін.

Активність таких акаунтів може залежати від популярності конкретного ефіру та теми обговорення. Російські інформаційні мережі, як припускає Рашкін, можуть зосереджувати ресурси там, де очікують найбільшого впливу, а потім переміщувати їх на інші майданчики.

Він також звернув увагу, що за агресивними повідомленнями в політичних дискусіях часто можуть стояти не реальні користувачі, а спеціально створені акаунти. Через це Рашкін радить не витрачати сили на суперечки з очевидними провокаторами, навіть якщо їхні коментарі викликають сильну емоційну реакцію.

Україна опинилася перед складним вибором: тимчасово погоджуватися на пропозиції Вашингтона, щоб уникнути нових обмежень, чи продовжувати удари по російській нафтопереробці, ризикуючи загостренням відносин із Трампом. Деякі українські експерти радять зосередитися на тому, щоб пережити період до американських виборів 3 листопада.

Рашкін не вважає, що після голосування всі суперечності автоматично зникнуть. Проблеми американського президента пов'язані не лише з передвиборною кампанією, а й із війною проти Ірану та високими цінами на нафту.

Навіть якщо республіканці зазнають поразки, економічна ситуація у США не зміниться миттєво. Тому спроби перекласти відповідальність за подорожчання пального на Україну можуть тривати й після завершення виборів.

Я думаю, що ця надія нереальна, тому що у Трампа провал із виборами не закінчиться. Його популярність продовжуватиме падати через його провальну війну в Ірані й через ціни на нафту, які не обваляться після виборів. І Іран не здасться. Усе це взагалі фантазії в голові Трампа,
– припустив Рашкін.

Дозвіл на закупівлю російського дизеля поки не дав американцям помітного здешевлення пального. Натомість у Білого дому з'явилася можливість стверджувати, що українські удари по НПЗ нібито перешкоджають постачанню дизеля, який потрібен американським фермерам.

Рашкін припустив, що така риторика може бути потрібна Трампу й після виборів, якщо ціни залишатимуться високими. Водночас він не виключає, що поспішність дизельної угоди пов'язана з бажанням допомогти Росії вже зараз, не чекаючи завершення американської виборчої кампанії.

Українські військові тим часом продовжують знаходити нові вразливі місця Росії. Після суперечок навколо ударів по нафтопереробних заводах Україна атакувала дата-центри, що викликало нові труднощі для російської цифрової інфраструктури.

Рашкін іронічно припустив, що Трамп може спробувати звинуватити Україну навіть у проблемах російського інтернету. Однак вибір подальшої військової стратегії, на його переконання, має залишатися за Києвом.

Важливим інструментом у протистоянні політичному тиску він вважає роботу із західними медіа. Володимир Зеленський продовжує давати інтерв'ю міжнародним журналістам, зокрема Пірсу Моргану, та пояснювати позицію України безпосередньо іноземній аудиторії.

Я думаю, що робота з медіа, звичайно, допоможе. І розповідати про те, що відбувається, завжди важливо. Репутація у Зеленського на Заході дуже хороша. Є люди, які говорять про корупцію, тому що він уособлює Україну. Тому все хороше – Зеленський, усе погане – Зеленський,
– пояснив громадський діяч.

У міжнародному інформаційному просторі український президент фактично став головним представником усієї держави, тому на нього покладають відповідальність як за успіхи, так і за проблеми України. Рашкін вважає, що ширший уряд національної єдності міг би розподілити це політичне навантаження між кількома представниками влади.

Проблеми у відносинах між Україною та США можуть бути частиною значно глибшої кризи міжнародної безпеки. Після Другої світової війни Вашингтон відігравав ключову роль у стримуванні потенційних агресорів, однак нинішні рішення Трампа змушують сумніватися, чи готові Сполучені Штати й надалі виконувати ці зобов'язання.

Рашкін переконаний, що американська адміністрація більше не використовує свої можливості для стримування Путіна. Натомість Вашингтон намагається впливати на Україну, хоча його здатність змусити Київ відмовитися від власних рішень стає дедалі обмеженішою.

Для мене головне тут – розуміння того, що історія зі стримуванням, яке було після Другої світової війни, закінчилася. Сполучені Штати більше не стримують Путіна. Це видно з того, що відбувається в Україні. Але з іншого боку, Сполучені Штати також не можуть стримувати Україну,
– наголосив Рашкін.

Найбільше занепокоєння викликає можливість подальшого зближення Вашингтона з Москвою. Рашкін навіть припустив, що за певних обставин Трамп міг би піти на значно радикальніші кроки у співпраці з Росією, хоча жодних підтверджень відповідних планів немає.

Водночас європейські держави продовжують підтримувати Україну та розглядають російську агресію як загрозу власній безпеці. Якщо Сполучені Штати почнуть перешкоджати цій підтримці або фактично стануть на бік Кремля, суперечності виникатимуть уже між самими членами НАТО.

Володимир Зеленський після дизельної угоди заявив, що почувається зрадженим рішенням Трампа. Проте йдеться не лише про українсько-американські відносини, адже від позиції Вашингтона залежить довіра європейських союзників до всієї системи колективної безпеки.

Ми бачимо тут кінець НАТО. Якщо відкинути всю передмову і перейти до суті, це кінець НАТО. Тому що як можна довіряти союзнику, якщо він може просто так когось кинути? Можна говорити, що Україна не член НАТО, але це призведе до розколу НАТО між союзниками,
– заявив громадський діяч.

На його переконання, європейським державам доведеться дедалі більше покладатися на власні можливості та співпрацю між країнами, які усвідомлюють російську загрозу. Серед можливих варіантів він назвав реформування чинного альянсу або створення нового формату військової співпраці.

Не виключається навіть модель НАТО без Сполучених Штатів. Рашкін визнає, що чинний альянс має розвинену структуру та механізми взаємодії, які можуть залишатися корисними, але головним вважає не збереження назви організації, а реальну готовність партнерів захищати одне одного.

Особливо гостро постає питання держав, які після зміни влади можуть відмовитися від попередніх союзницьких зобов'язань. На думку Рашкіна, майбутня система безпеки повинна передбачати механізми реагування навіть на такі випадки.

Головне, щоб були союзники, які розуміють загрозу. І якщо ці союзники не розуміють загрозу або можуть перестати бути союзниками, тому що на виборах обрали когось іншого, то таку країну потрібно мати можливість виключити з військового союзу. Потрібні інші правила, тому що ті правила, на яких цей світ тримався після Другої світової війни, вже не працюють. Немає того стримування, яке мало б бути,
– пояснив Рашкін.

Після виборів 3 листопада Трамп може мати менше політичних можливостей і бажання втручатися в міжнародні справи. Однак Рашкін сумнівається, що це автоматично поверне Сполучені Штати до попередньої ролі гаранта безпеки для союзників.

За таких обставин Україні доведеться дедалі більше покладатися на власні рішення та підтримку держав, які готові реально протистояти Росії. Рашкін переконаний, що навіть зменшення американської допомоги не повинно змушувати Київ відмовлятися від своїх цілей у війні.

Юрій Рашкін про зраду Трампа, візит директора ФБР до Москви та кінець НАТО: дивіться відео