До писанкарства на Прикарпатті залучають мало не з пелюшок

Малята ще не зовсім вміють розмовляти. Але з маминою допомогою вже тримають у руках професійну писанкарську зброю - воскового писачка.

“Ми з самого початку дуже захопили дитину, зізнаюсь, мене теж це дуже захопило, цікавий творчий процес. Ми разом малювали, листочки він допомагав мені, але ми вже на жаль виснажились”, - каже родина писанкарів-дебютантів Галина і Артур Гайдамахи.

“Коли я ріс, в 4 роки ніхто мене не водив на такі майстер-класи, це є дуже приємна подія для сім ї, зібрались всі у вишитих сорочках”, - каже відвідувач майстер-класу Михайло Мельникович.

Перша дитяча писанка - це сімейна реліквія. Кожна з них має глибинний зміст. Листочки символізують чоловічу енергію, ялинки - молодість, сонце - життя, рибки - давній християнський символ. Є й звичайнісінькі зірочки та метелики. Якщо малюки обирають сюжети та барви для писанок підсвідомо, то школярі-третьокласники уже готові створювати персональні обереги. Щоправда іноді вельми нетрадиційні.

“Хлопець би мав малювати якісь машинки чи що… Мене зацікавило те, що якщо ти зробив писанку, то вона красива”, - каже учень 3-го класу Антон Тимків.

Кожен українець має самостійно створювати писанки - переконана майстриня Іванна Равлюк. Навчає цьому мистецтву усіх охочих іванофранківців вже кілька років поспіль. Однак з такими юними учнями, зізнається, довелось займатися вперше.

“Для того, щоб зацікавити ось таку малечу, звичайно що їм потрібно малювати щось сучасне, а поряд з ним подавати наше, національне, символічне”, - каже майстриня-писанкарка Іванна Равлюк.

Традиційна прикарпатська писанка під силу лише дорослим. І здебільшого фахівцям, а не початківцям. Адже потрібна впевненість в руках - аби чіткі геометричні орнаменти не зіпсувала непередбачувана кривулька. Художні писанки від митців, в тому числі й на страусиних яйцях, - справжній взірець для початківців.