Цілі були різні, – авіаційний експерт розібрав дронову атаку на російські аеродроми
Україна здійснила наймасштабнішу дронову атаку на 4 російські аеродроми. Уражено летовища "Халіно", "Саваслейка", "Борисоглєбськ", "Балтимор" у Воронезькій, Курській та Нижньогородській областях Росії.
Якщо хоча б одне чи два повітряних судна було знищено, то вся операція вже окуплена. Про це 24 Каналу сказав авіаційний експерт Богдан Долінце, зауваживши, що вартість дронів сотні тисяч доларів, а одного борта – десятки мільйонів доларів.
Читайте також Росія не зможе відновити свої "Тушки", – Подоляк про удари по аеродромах окупантів
Головні цілі атаки
З погляду впливу на ворога масовані скоординовані удари зазвичай більш ефективні за одиничні операції. Частину безпілотників окупанти збили, але інша частина успішно виконала завдання.
Цілі були різні,
– зазначив авіаційний експерт.
Окрім знищення повітряних суден, удари були спрямовані на ангари та склади, які містять обладнання та прилади для проведення ремонту технічного обслуговування літаків.
Зазвичай таке обладнання одиничне. Якщо літаків може бути декілька десятків, то приладів один або декілька на відповідний аеродром. Ці прилади не є доступними, тому їх знищення може призводити до тривалої неможливості проведення технічних робіт на аеродромі,
– мовив Долінце.
Загалом це може вплинути на можливості застосування російської авіації. Ще одна важлива частина – це ураження складів паливно-мастильних матеріалів.
Реактивна авіація використовує спеціальне паливо. Наприклад, для МіГ-31, який є носієм ракет "Кинджал", потрібне лише паливо РТ-60.
Знищення складів з паливом призводить до того, що поки нове паливо не буде привезено, то цей літак не зможе літати,
– наголосив авіаційний експерт.
Як ворог розміщує повітряні судна
Росіяни оперують десятками аеродромів, зокрема на тимчасово окупованих українських територіях.
З одного боку, на певній віддаленості від лінії фронту спостерігається стратегія розосередження: коли використовується більша кількість аеродромів й борти розосереджені по території летовища, щоб у разі удару по стоянці було пошкодження не більше ніж одного літака.
З іншого – на території окупованого Криму росіяни навпаки скоротили свою активність з п'яти до трьох аеродромів. Окупанти відчувають дефіцит системи протиповітряної оборони й це змушує їх концентрувати авіацію. Аналогічна ситуація на аеродромах, які розташовані на невеликій відстані до лінії фронту або до кордону з Україною.