Блінов відразу заявляє, перевага дуже проста — якщо б не ця угода, то Україна дуже скоро зіштовхнулася б з питання неможливості обслуговувати свої зовнішні борги і треба було б казати про дефолт країни.
Відповідно, кредит МВФ не знімає питання загалом, але дає певну відстрочку і нове вікно можливостей для реформ.
Наскільки я знаю, мінфін навіть, не зважаючи на чутки, не подало оферти стосовно реструктуризації зовнішніх боргів. Зараз можна говорит лише про те, що мінфін зараз вирушило в подорож основними діловими центрами для роз’яснення позиції України інвесторам. І я думаю, що пропозиція зявиться найближчим часом,
— зазначив економіст.
Також він звернув увагу на те, що пані Яресько заявила про очікування завершення процесу реструктуризації в червні. Тобто ми маємо відкрите вікно переговорів до травня.
Однією з ознак прогресу в напрямку прозорості роботи міністерства фінансів України експерт вважає те, що програма МВФ досить швидко зявилась на сайті українською мовою для того, щоб громадяни могли з нею ознайомитися і в подальшому правильно трактувати слова і дії уряду і прем’єр-міністра.
Економіст розповів про те, як саме рухаються кредит МВФ по державних поверхах: 54% – державний бюджет (валютні рахунки мінфіна), 46% – прямують до золотовалютних резервів Нацбанку.
Тобто коли кошти вже в Україні, то МВФ вже мало контролює, на що саме кошти витрачаються міністерством фінансів. Тобто МВФ бачить звіти уряду і бачить в цілому, на що йдуть кошти, але не відстежує, що саме на ці гроші закуповується,
— зазначає він.
Також Блінов наголосив, що важливо не повторювати помилок 2014 року: непередбачуваний рост курсу долару.
І ще фінансист зауважив, що у своїх вимогах МВФ не наполягає на підвищені тарифів, а на їх збалансуванні.
Більше — дивіться у сюжеті.