Чи повернеться НБУ до емісії гривні
Голова НБУ Андрій Пишний розповів, що емісія гривні – це остання опція в переліку можливих з огляду на наслідки. Це квиток в один кінець. Адже якщо станеться емісійне фінансування дефіциту бюджету, то це означає, що НБУ був неуспішним, зокрема, у фіскальній складовій.
Читайте також Глава НБУ розповів, коли ухвалять фінальне рішення щодо обмеження переказів для фізичних осіб
Національний банк підтримує уряд у його прагненні знайти додаткові фіскальні джерела для покриття дефіциту бюджету – я кажу про підвищення податків. І якщо можна використати це інтерв'ю, щоб донести повідомлення до сесійної зали парламенту, то я хочу це зробити. Я хочу, щоб уряд був максимально успішний в цьому питанні.
НБУ не обговорює дизайн фіскальної пропозиції. Проте вона має розглядатися як одне з важливих джерел, але, не самодостатніх, бо дозволяє покрити лише близько 120 мільярдів з 500 мільярдів гривень. Решта – коштом внутрішнього боргового ринку.
Це складне рішення. Але хочу сказати, що я боюся простих рішень в наших дуже непростих умовах. Адже інколи є спокуса піти навпростець, щоб якнайширше досягнути бажаного. Коли я чую, що давайте розглянемо альтернативу перегляду та розширенню податкової бази у вигляді девальвації і інфляції, у мене виникає запитання: а ви бачили хоча б одну успішну країну, яка пішла цим шляхом?
– сказав він.
У світлі потенційної девальвації та інфляції як стратегій зміцнення державного бюджету зростає занепокоєння щодо того, як бізнес захищатиме свої доходи, а громадяни – свої заощадження. Пишний ставить під сумнів методи, які можуть бути використані для такого захисту, і шукають ясності щодо майбутньої стабільності гривні.
Покривати такий попит будуть коштом обмежених золотовалютних резервів.
Якщо говорити про драматичну девальвацію та інфляцію, яка неодмінно її супроводжуватиме, то це той інфляційний податок, який повинні будуть заплатити всі: вчителі, лікарі, військові. Ми дійсно хочемо фінансувати оборону такою ціною? Моя відповідь – ні,
– додав Пишний.
Тож варто зосередитися на джерелах, які дозволять покрити додаткові оборонні потреби бюджету без монетизації, але коштом спроможностей економіки, які вдалося створити. Макрофінансова стабільність працює і вона має бути збережена – вона знадобиться, коли обсяги міжнародного фінансування звужуватимуться.