Щорічна індексація пенсій у 2026 році знову змінить суми виплат для мільйонів українців, однак ефект від перерахунку буде доволі різний. Відомо, що індексація цьогоріч матиме коефіцієнт 1,121.

Хтось зможе отримати помітну надбавку з огляду на великий розмір пенсії, інші ж майже не відчують змін або взагалі не потраплять під підвищення. Річ у тім, що, попри заявлену мету щодо скорочення розриву між старими та новими пенсіями, сам механізм нарахування надбавки викликає питання.

24 Канал дізнався, хто цьогоріч не отримає бажаного підвищення до пенсії, чому індексація не завжди працює як задумано та яку насправді пенсію мають отримувати пенсіонери в Україні для того, щоб покривати витрати на продукти, ліки та інші потреби.

На сайті Пенсійного фонду зазначають, що на 12,1% у 2026 році будуть збільшувати військові пенсії за вислугу років, пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника.

Читайте також Свириденко анонсувала нову допомогу: яку фінансову підтримку готують в уряді

Крім того, змінюються також розміри мінімальних військових та чорнобильських пенсій на підставі інвалідності, пенсії борцям за незалежність за особливі заслуги перед Україною та пенсії державним службовцям і науковцям.

Тому розмір збільшення буде не менший за 100 гривень, але і не більший за 2595 гривень.

Експерт із питань соціальної політики Андрій Павловський наголошує для 24 Каналу, що зазвичай не підпадають під індексацію пенсії тих пенсіонерів, що продовжують працювати попри свій вік, тих, хто вийшли на пенсію нещодавно, і тих, хто отримує максимальну пенсію.

Як пояснює Павловський, розмір виплат для тих, хто вийшов на пенсію нещодавно, не підвищують через те, що під час розрахунку загальної суми враховувалася вже вища середня заробітна плата, а отже, пенсія розраховувалася на її основі.

Андрій Павловський,

експерт з питань соціальної політики

Крім того, є ще виняток, який стосується соціальної пенсії. Її фактично теж індексують, адже підтягують до мінімального показника, який встановлюють у бюджеті.

Експерт із пенсійного законодавства Сергій Коробкін у розмові з 24 Каналом також заявив, що з нового року зріс прожитковий мінімум, від якого залежить й розмір пенсії.

Відповідно, мінімальна пенсія зросла на 234 гривні. У разі з індексацією уряд не буде підвищувати такі пенсії ще раз.

Сергій Коробкін,

експерт із пенсійного законодавства

Тут треба розуміти, що розмір пенсії насамперед залежить від зарплати та стажу людини. Тобто якщо людина виходить на пенсію, то відбувається співвідношення її зарплати та середньої зарплати за три останні роки по країні.

Відповідно, що пізніше людина вийшла на пенсію, то більшим буде середній показник зарплати по країні, а отже, вища пенсія.

Цікаво, що відповідно до ухваленої постанови "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" для індексації страхових пенсій, які не підвищуються відповідно до порядку, встановлені окремі коефіцієнти:

  • пенсії, що призначені у 2021 та 2022 роках, – 1,061,
  • пенсії, що призначені у 2023 році, – 1,048,
  • пенсії, що призначені у 2024 році, – 1,036,
  • пенсії, що призначені у 2025 році, – 1,024.

Сергій Коробкін наводить приклад, де в обох осіб однаковий стаж роботи, але одна людина вийшла на пенсію 5 років тому, а інша – цього року.

В кінцевому результаті у них будуть різні виплати, хоч умови ідентичні,
– пояснює експерт.

Утім, Павловський додає, що соціальна несправедливість виникає не лише через те, що ті, хто отримує меншу пенсію, отримують і меншу суму індексації.

Це відбувається ще й через те, що пенсіонери, які працювали довше (отже, їхній стаж більший), вважатимуть несправедливим те, що надбавка до пенсії у всіх однакова з огляду на те, що хтось міг приховувати справжній заробіток та не сплачувати ЄСВ.

А, як відомо, пенсія напряму залежить від сплаченого розміру ЄСВ, який відраховували впродовж страхового стажу із зарплати. Чим вищою є зарплата, тим більшим є ЄСВ, відповідно, тим більшою є пенсія,
– резюмує пан Андрій.

У Пенсійному фонді пояснюють, що розрахунок коефіцієнта індексації відбувається за затвердженою формулою, а саме К = (зростання споживчих цін (ЗСЦ) + зростання середньої заробітної плати (ЗСЗ)) x 50%/100% + 1.

  • Наприклад, показник зростання споживчих цін у 2024 році був на рівні 12%, а показник зростання середньої заробітної плати – 11%.
  • Отже, коефіцієнт у 2025 році становив: (12% + 11%) x 50%/100% + 1 = 1,115 (11,5%).

Відтак торік було ухвалено рішення про проведення індексації на рівні 11,5% для пенсій, призначених відповідно до законів України, а саме:

  • "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
  • "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
  • "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування";
  • "Про статус народного депутата України";
  • "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Мінімальний розмір підвищення не міг бути менш як 100 гривень, а максимальний – не міг перевищувати 1500 гривень.

  • Ще раніше міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін для "Українського Радіо" заявив, що з 1 березня індексація складатиме 12,1%.
  • Втім варто пам'ятати, що індексація підвищує лише основний розмір пенсії, а не загальну суму з усіма доплатами.

Нагадуємо! У 2021 році індексація була на рівні 11%, у 2022 році – на рівні 14%, а у 2023 році – 19,3%, а у 2024 році – всього 8%.

Павловський каже, що, крім того, що люди, які отримують фактично однакові зарплати, матимуть різні пенсії, якщо вийдуть на заслужений відпочинок в різні роки, той, у кого вища пенсія, отримує і більшу суму під час індексації.

Якщо в людини пенсія 3000 гривень, то підвищення на 12% буде невеликим. Натомість у тих, у кого пенсія 10 – 15 тисяч, ті ж 12% означають значно більшу доплату. Парадокс в тому, що, чим більша ваша пенсія, тим більша індексація,
– заявляє експерт.

Як додає Коробкін, індексація в принципі спрямована на те, щоб старі пенсії підтягувати до нових розмірів, але механізм цей недосконалий досі.

Щороку уряд видає постанову до індексації, де прописується додаткова умова. Раніше у перші роки, коли людина виходила на пенсію, суму не переглядали під час індексації, але торік вирішили підвищити виплати залежно від дати призначення пенсії. Це не класичне підвищення на відсоток індексації, однак суми все ж таки зросли,
– каже пан Сергій.

Водночас важливо розрізняти пенсію та соцдопомогу. Соцдопомога не вважається пенсією, а виплачують її у мінімальному розмірі відповідно до встановленого прожиткового мінімуму для всіх, хто втратив працездатність (стосується осіб, які не мають страхового стажу, мають інвалідність з дитинства тощо).

З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум зріс з 2361 гривні до 2595 гривень. Це підвищення на 234 гривні. Відповідно, логіка полягає в тому, що якщо ці виплати вже підвищили на початку року, то під час березневої індексації їх не змінять,
– пояснює Сергій Коробкін.

Мінімальну пенсію намагаються дотягувати до певних сум відповідно до віку пенсіонера. Це прописано в постанові про індексацію.

Наприклад, це люди в більш старшому віці (для трьох категорій, кому понад 65 років),
– резюмує експерт.

Економіст Ярослав Жаліло у розмові з 24 Каналом заявив, що перерахунок під час індексації бере до уваги загальний показник інфляції. Торік цей показник був доволі високим.

Ярослав Жаліло,

кандидат економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Втім, все залежить від структури споживчого кошика кожної людини. Тому що кошик, який використовується для розрахунку індексу, є уніфікованим. Відповідно, якщо взяти людей з нижчим рівнем доходів, а це перш за все пенсіонери, то для них структура цього кошика дещо інша, де більшу частку займають продукти харчування.

Тому в структурі споживчих цін ціни на продовольство в Україні якраз зростають найшвидше. Тому говорити про те, що збільшення пенсії повністю компенсує подорожчання продуктів харчування та ліків, мабуть, не зовсім правильно, каже Жаліло.

За підрахунками, якщо у людини пенсія 3500 гривень, то зрозуміло, що 12% – це лише 380 гривень,
– додає економіст.

Експерт Сергій Коробкін наводить приклад: відповідно до офіційної статистики, інфляція в Україні сповільнилася до 8% за минулий рік, свідчать дані НБУ. А, як відомо, індексація буде на рівні 12,1%, тобто начебто індексація має перекрити інфляцію.

Але реальна картина не така. За останні роки мінімальна пенсія та мінімальна зарплата зростають, але якщо порівняти ціни декілька років тому і зараз, то це зростання виплат знецінюється,
– вважає пан Сергій.

Попри те що певна частка пенсіонерів в Україні можуть отримувати пенсію у розмірі 10 тисяч гривень та більше, половина з них отримує до 5 тисяч гривень, а десь 30% – лише до 4 тисяч.

Важливо! За словами Коробкіна, ще раніше обговорювалося, що мінімальна пенсія в Україні має на сьогодні становити принаймні 6 тисяч гривень. Натомість у бюджеті цей показник закладений на рівні майже 2600 гривень.

Пенсії обчислюється з коштів Пенсійного фонду, а до Фонду кошти надходять у вигляді відрахування єдиного соціального внеску від заробітних плат, пояснює Жаліло.

Зростання номінальних заробітних плат торік становило до 30%. Натомість коефіцієнт навантаження на одного одного працівника становить до двох пенсіонерів.

До речі! Відповідно до макропрогнозу НБУ, станом на липень 2025 року, середня зарплата українців зросла на 19%.

Відповідно, якщо відрахування із зарплат збільшилися пропорційно до зростання, то зрозуміло, що в кінцевому підрахунку вийде орієнтовно 12%, які нараховуватимуть до Пенсійного фонду. Але це лише приблизні розрахунки. Виглядає все так, ніби фактично індексація пенсій віддзеркалює збільшення надходжень коштів до ПФУ у вигляді ЄСВ,
– підрахував пан Ярослав.

А той розмір дефіциту ПФУ, який потрібно профінансувати цього року із держбюджету, наразі вже врахований.

Нагадуємо, що на 2026 рік доходи бюджету ПФУ визначено в сумі 1,26 трильйона гривень, ідеться на сайті Фонду.
– 1 трильйон – це доходи на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
– майже 64 мільярди гривень – доходи на страхування у зв'язку з втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві;
– водночас кошти на соцвиплати, які здійснює ПФУ, встановлені на рівні 197,6 мільярда гривень.

Павловський додає, що індексація та забезпечення соціального сектору України залежить від фінансових можливостей країни.

Треба розуміти, що всі податки, збори, які всередині країни, йдуть на забезпечення оборони та безпеки країни. А от соціальна сфера фінансується за рахунок зовнішніх надходжень, у першу чергу від ЄС,
– додає експерт.

Крім того, якщо надходження зовнішньої допомоги буде призупинене з тієї чи іншої причини, то проблема виникне не лише з індексацією, але й із всіма соцвиплатами.