Журналісти 24 каналу підготували пам'ятку: що варто знати і розуміти про інфляцію, аби не піддаватися на маніпуляції окремих політиків та економістів.

Що таке інфляція?

Інфляція – зростання загального рівня цін. У реальному житті відображається як зниження купівельної спроможності грошей – на ті ж 100 гривень купити можна менше товарів і послуг.

Інфляція буває: нормальна – до 5% за рік; помірна – до 10% за рік; галопуюча – більше 10% за рік; гіперінфляція – більше 50% за місяць.

Також вона може бути відкрита – яку не стримують, або подавлена (латентна) – коли держава контролює ціни.

Читайте також: Дефолт і "кінець світу": що треба знати, щоб не панікувати

Звідки береться інфляція?

Причинами інфляції можуть бути: інфляція попиту – коли збільшується сукупний попит, який перевищує пропозицію, доходи громадян і підприємств ростуть швидше за реальний об'єм товарів і послуг, яких недостатньо, тому вони дорожчають; або інфляція витрат – коли виробництво падає через зростання витрат – зміни розмірів податків на виробника, збільшення заробітної плати тощо.

На що впливає інфляція?

Помірна інфляція корисна для економіки – зростання грошової маси стимулює ділову активність, сприяє економічному зростанню, прискорює процес інвестування.

Але через високу інфляцію погіршується економічне становище у суспільстві: знижується обсяг виробництва; відбувається перетік капіталу з виробництва в торгівлю; послаблюється грошова система; розширюється спекуляція в результаті різкої зміни цін; обмежується кредитування операцій; знецінюються фінансові ресурси підприємства. Все це викликає соціальну напруженість.

Помірна інфляція корисна для економіки, а висока – навпаки

Втрачають від інфляції:

- громадяни з фіксованим доходом;
- вкладники банків;
- кредитори;
- підприємці (якщо виробництво має тривалий період).

Виграють від інфляції:

- працівники та підприємства торгівлі, особливо – експортери;
- позичальники;
- держава за умови прогресивної ставки податку на прибуток.

Як вимірюють інфляцію?

Вираховуючи індекс інфляції, або ж індекс споживчих цін (це одне і те ж поняття). Це найважливіший (але не єдиний) показник, який характеризує рівень інфляції. ІСЦ показує як змінився загальний рівень цін на споживчі (а не виробничі) товари і послуги, динаміку цін, а не їх рівень.

ІСЦ також вимірює зміну сукупної вартості всього споживчого набору, а не кожної окремої його складової.

Хто рахує індекс інфляції?

В Україні офіційну статистику ІСЦ рахує Державна служба статистики. Саме їхні показники використовуються для моніторингу, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці. Алгоритм розрахунку ІСЦ Держстатом – досить складний. Як зізнаються в самій службі – їхню методику застосовують далеко не всі країни ЄС.

Також ІСЦ рахують у Нацбанку (в тому числі – за допомогою сучасних технологічних онлайн інструментів), але їхні дані – уточнюючі, хоча вони переважно співпадають з даними Укрстату.

Для чого потрібен ІСЦ?

Для формування та аналізу податково-бюджетної та грошовокредитної державної політики; розробки державних соціальних програм; індексації грошових доходів населення (оплати праці, соціальних виплат і допомог); індексації вартості комерційних контрактів; рішення правових спорів; перерахунку показників національних рахунків у постійні ціни; проведення міжнародних зіставлень.

Як рахують ІСЦ?

Як вже було вказано, розрахунок ІСЦ – досить складна система. Але якщо дуже спростити, виглядає так: Укрстат формує споживчий набір товарів і послуг (не плутати зі споживчим кошиком – він для розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму), який є єдиними для усіх регіонів країни, куди включені товари і послуги, чия частка в загальних споживчих грошових витратах населення становить не менш 0,1% і це найбільш представницькі та найважливіші для споживання населенням товари та послуги. Споживчий набір переглядається раз на 5 років, але за потреби зміни можуть вноситися і частіше. Зі списком продуктів та послуг, які входять в ІСЦ, а також динамікою в перші 8 місяців 2018 року можна ознайомитись на сайті Держстату за посиланням.

Далі Держстат проводить відбір територій (сьогодні це 84 міста), потім – відбір підприємств для спостереження за цінами (сюди не входять "елітні" магазини, "секонд-хенди" та які реалізують неякісні чи незначні партії товарів).

Наступний етап – служба статистики реєструє і перевіряє ціни. І вже потім розраховує ІСЦ. Перший етап – рахують середні ціни у містах за звітний та попередній місяці. Другий етап – розраховуються середні ціни по регіонах. І, нарешті, регіональні індекси агрегуються до національного.

Першою публікацією ІСЦ є експрес-випуск "Індекси цін" (на веб-сайті Держстату в розділі "Експрес-випуски"/ підрозділ "Ціни").

Яка зараз інфляція в Україні?

За даними соціологів, українці погано обізнані з реальною статистикою інфляції та ІСЦ. Зазвичай громадяни схильні перебільшувати рівень інфляції, у 2018 називають число 30%. За інформацією Держстату споживчі ціни в липні 2018 порівняно з попереднім місяцем знизилися на 0,7%, з початку року зросли на 3,6%. А за рік – з липня 2017 до липня 2018 – споживчі ціни зросли на 8,9%.

Читайте також: Інфляційний барометр: як самостійно відслідковувати зміни у цінах