Крім того, клірингова діяльність має яскраво виражений галузевий та фрагментарний характер, фахівці ж пропонують зробити цей процес централізованим та побудувати універсальну модель клірингу.
“Напевно, те що стосується грошових розрахунків – це буде НБУ, важко уявити щось інше. І важко уявити якусь сепарацію грошових розрахунків від банківської системи. Що стосується цінних паперів, то регулятор – це ДКЦПФР, що стосується товарних ринків, то це тема дискусійна. Але існує указ Президента, згідно з яким ця функція передається Міністерству економічного розвитку”, - каже голова ради АУФТ Сергій Антонов.
Водночас, експерти зауважують, що при створенні універсальної моделі клірингу мають бути враховані інтереси усіх учасників ринку.
“Як ця система буде взаємодіяти з біржами? Модель єдиної інфраструктури взаємопов’язаної – вона дуже цікава та мені здається перспективна”, - каже голова ДКЦПФР Дмитро Тевелєв.
Проте існують між учасниками ринку суперечності стосовно можливої універсалізації, адже різні ринки працюють по різному, тому створити єдині умови для всіх буде не просто.
“Наскільки взагалі можна забезпечити універсалізм для всіх видів ринку. Особливо можливість функціонування єдиної клірингової палати, яка може бути одночасно добра і одночасно працювати для ринку дериватів і товарних ринків”, - каже радник голови ВДЦП Анатолій Головенко.
Запровадження нової моделі має сприяти здешевленню вартості запозичень, в тому числі державних, за рахунок підвищення ліквідності та розширення кола учасників торгів, зауважують фондовики. Крім того, передбачається максимальна диверсифікація видів забезпечення. Модель передбачає можливість застосування клірингових фондів, індивідуального забезпечення кредитування в цінних паперах та коштах. Саме розмаїття видів забезпечення призведе до мінімізації ризиків розрахунків. Проте коли вдасться універсалізувати механізми взаємозаліків, поки не відомо, адже спершу необхідно внести зміни до законодавства.
“Зараз незрозуміло до якого закону пропонувати зміни, до базового діючого закону “Про національну депозитарну систему”, чи до законопроекту “Про центральний депозитарій”, який з них зіграє - не зрозуміло”, - каже директор фондової біржі "Перспектива" Станіслав Шишков.
Експерти зауважують, що при створенні нової моделі клірингу вивчали міжнародний досвід і відштовхувалися від кращих його практик, тому запровадження нових правил при здійсненні клірингової діяльності сприятиме ефективному перерозподілу фінансових ресурсів всередині країни та сприятиме залученню іноземних інвестицій.