Замість цього ми маємо лише кумулятивний вплив на рівень ВВП і вирівнювання платіжного балансу внаслідок грошових переказів, що надходять від мігрантів в країну. Таку думку 112.ua озвучив економіст Олексій Кущ у статті "Будемо платити за себе і за того дядька: Чому трудова міграція веде Україну в глухий кут".

"Перебуваючи в Україні, 3 млн постійних мігрантів і 5-6 млн маятникових могли б виробляти більше 60 млрд доларів ВВП, якби для цього були створені умови. А це 50% від нинішнього рівня валового продукту. Замість цього маємо кумулятивний вплив на рівень ВВП в розмірі 0,5% та вирівнювання платіжного балансу на кілька мільярдів в профіциті, що варто розглядати як лише короткостроковий позитивний ефект. Перед нами своєрідні терези, на одній шальці до 8 млрд дол. і 0,5% зростання ВВП в умовах міграції, а на іншій – 60 млрд дол. і до 50% зростання ВВП за умови її припинення", – сказав Кущ.

Як відомо, коли мова заходить про плюси від трудової міграції, її прихильники традиційно називають два аспекти: валютні перекази мігрантів в Україну та 0,5% зростання ВВП за рахунок цих надходжень. У той же час, за словами Куща, тема трансфертів у нас надмірно міфологізована. Як правило, коли мова заходить про валютні перекази з-за кордону, аналізується "гола цифра", а не їх структура. Експерт зазначив, що за даними Світового банку, загальна сума приватних трансфертів у минулому році склала 14 млрд дол., а НБУ дає дещо інші дані – 11 млрд дол: "Розбіжність можна пояснити тим фактом, що приблизно 3 млрд дол. українці витрачають на проживання в країнах, де працюють. Там же платять податки: кілька сотень мільйонів доларів на рік".

"З 11 млрд дол., які надходять в Україну, до 3 млрд дол. припадають на схемні операції, коли за фіктивними договорами на виконання послуг на ті ж ФОПи заводиться валюта, яка потім використовується в тіньовій економіці і в корупційному обороті. З решти 8 млрд дол. частина йде як оплата роботи українських фахівців на аутсорсі (ІТ) або як оплата за продаж товарів "хендмейд" на міжнародних торгових майданчиках. Таких фахівців від 150 до 200 тисяч, і це так звана внутрішня міграція. Що стосується переказів від трудових мігрантів, які перебувають за кордоном більше року, то їх внесок украй невеликий – менше 1 млрд доларів", – пояснив Олексій Кущ.

Що стосується маятникової міграції, за його словами, на неї припадає лише кілька мільярдів надходжень.

За даними Міністерства соціальної політики, за кордоном постійно працюють 3,2 млн українців, а в принципі в процес трудової міграції залучені до 9 млн осіб – чверть населення країни. І якщо у 2013 році кількість трудових запрошень для українців від Польщі становила 218 тис., то вже в 2017 році зросла до 1,7 млн. Головним чином це відбувається у зв'язку з тим, що розмір як мінімальної, так і середньої зарплати в Україні значно нижчий у порівнянні з усіма країнами ЄС, включаючи країни Східної Європи. Компанії на території колишньої Східної Німеччини платять працівникам у середньому 2700 євро, а в Західній Німеччині – 3300 євро. Розмір мінімальної зарплати в Німеччині – 1600 євро. У Польщі середня зарплата становить 1150 євро, а мінімальна – близько 550 євро. В Україні з 1 січня 2019 року мінімальна зарплата становить 4170 грн, або приблизно 150 дол., а середня зарплата коливається в районі 9 тис. грн.