Як санкції (не) впливають на Росію
Всупереч усім очікуванням, жорсткі та уніфіковані санкції країн Заходу не призвели до миттєвих гострих проблем для російської економіки і тим більше не змінили поточну політику Москви. Кроки, здійснені російським урядом у відповідь, стабілізували ситуацію та обмежили руйнівний ефект санкцій протягом перших шести місяців війни. Про це зокрема йдеться в дослідженні Міжнародного центру перспективних досліджень "Як зробити антиросійські санкції ефективнішими".
Зверніть увагу Вбереже час, гроші і нерви: чому інвестору потрібен бот
Оцінки впливу санкцій на стан російської економіки розходяться. З одного боку, санкції очевидно не змушують Москву змінювати поведінку. До того ж деякі макроекономічні показники, наприклад рекордний зовнішньоторговельний профіцит або курс національної валюти, дозволяють багатьом говорити про те, що "санкції не працюють". З іншого боку, характер впливу санкцій на велику економіку передбачає скоріше повільне, але невідворотне сповзання країни у неминучі проблеми – що, на думку багатьох, і відбувається зараз з країною-агресором.
Низка західних експертів вказують на те, що санкції, ймовірно, матимуть довгостроковий ефект та гальмуватимуть російську економіку поступово й повільно. Більш скептичний погляд взагалі зводиться до питання про те, чи можливо в принципі завдати серйозних проблем великій економіці, орієнтованій на експорт енергоносіїв, у сучасному світі. Адже ринками збуту можуть виступати не лише країни, які ввели антиросійські санкції. Фактично "золота акція" щодо ефективності економічних та фінансових санкцій знаходиться в руках Китаю, Індії, Туреччини та інших країн, які змогли компенсувати Росії втрачені європейські ринки. Без запровадження "вторинних санкцій" – покарання компаній третіх країн, які ведуть бізнес з російськими компаніями, буде важко підвищити ефективність фінансових та економічних санкцій.
Станом на зараз найбільш відчутним наслідком антиросійських санкцій є технологічне відставання країни-агресора. Брак доступу до технологій здатен значно зменшити промисловий потенціал, а також її можливості видобувати природні ресурси.
Крім того, санкції створюють фінансові проблеми. За деякими даними, країна – агресорка втратила до 10% капіталу банків та до 40% ринкової капіталізації. Відключення російських банків від системи SWIFT суттєво зменшило кількість доступних їм фінансових інструментів.
Вихід західних компаній з російського ринку створює короткостроковий ефект зростання безробіття та втрати інвестицій, а також веде до відтоку капіталу.
Однак прогнозоване падіння ВНП не виглядає критичним – на рівні близько 10% у 2022 році і ще меншому наступного року. Центральному банку вдалося мінімізувати негативний ефект від втрати близько половини золотовалютних резервів країни та утримати курс рубля (який пізніше зміцнився навіть у порівнянні із довоєнним курсом, в основному завдяки запровадженим обмеженням та зменшенню імпорту).
Путінський режим продовжує отримувати значні прибутки від експорту енергоносіїв, ціна на які суттєво зросла. Не виключено, що в довгостроковій перспективі це джерело прибутків з різних причин зменшиться; але поки що воно дозволяє Москві зменшувати негативні ефекти санкцій. Це супроводжується пошуком різноманітних схем та шляхів обходу санкцій.
Сила і слабкість санкційного впливу
Аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян у коментарі 24 каналу зазначає, що санкції діятимуть найефективніше тоді, коли всі країни виступатимуть єдиним фронтом. Наразі ж – якщо серед країн Заходу ми можемо спостерігати одностайність у питанні запровадження антиросійських санкцій, то серед країн, які розвиваються, такої одностайності немає. Тому поняття ефективності зараз розмивається, і стверджувати, що є більш ефективним, а що менш ефективним, досить важко.
Якщо не буде досягнуто одностайності країн щодо запроваджуваних санкцій, то Росія найближчим часом навряд чи відчує суттєвий вплив обмежень. Вона, зокрема, просто переорієнтується на інші ринки
Російська економіка знаходитиметься в хиткому стані, але буде триматися. Шляхом продажу енергоносіїв Росія компенсуватиме всі можливі втрати. Якщо ж країни виступатимуть єдиним фронтом в питанні відмови від російських енергоресурсів, то, можливо, російська економіка впаде в круте піке вже найближчим часом. Інакше – на суттєвий ефект від санкцій доведеться чекати п’ять-десять років.
В будь-якому випадку, зазначає експерт, миттєвого ефекту від більшості антиросійських санкцій чекати не варто. Але у середньо– та довгостроковій перспективі ефект однозначно буде.
Від проблем не втечеш
Санкції, безперечно, діють на економіку Росії. Це точка зору не лише економістів, але й політиків, стверджує директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Для російських урядовців дуже важко вийти на Червону площу в Москві і публічно визнати, що санкції таки впливають на російську економіку. Але ж самі російські урядовці у своїх численних зверненнях до Заходу протягом останніх двох – трьох місяців визнають факт впливу санкційних обмежень на економіку, вимагаючи їх зняти. Це є політичне визнання дієвості західних санкцій
На сьогодні в економіці Росії спостерігаються декілька тенденцій, що демонструють вплив санкцій.
- По-перше, російська економіка втрачає динаміку. Проблеми наростатимуть. Навіть за умови зняття санкцій російська економіка не дуже швидко оговтається і вийде з негативної інерції.
- По-друге, санкції мають перш за все секторальний вплив. Мова йде наразі про машинобудування, військово-промисловий комплекс, нафтовидобуток, нафтопереробку, фармацевтику. Традиційно саме в цих галузях активно використовувались імпортні комплектуючі, технології та капітал.
Вихід іноземних компаній з певних галузей російської економіки, заборона постачання відповідних технологій в Росію створюють для економіки Росії відчутні проблеми,
– констатує співрозмовник 24 каналу.
Також надзвичайно страждає галузь авіаційних перевезень, оскільки більша частина льотного парку Росії складають літаки іноземного виробництва.
Погіршилась ситуація з наповненням державного бюджету Росії. Так, традиційно профіцитний бюджет Росії наразі є дефіцитним. Але, з усім тим, економіка Росії дуже велика, має суттєвий запас ресурсів. Окремі галузі російської економіки намагаються адаптуватися до санкційного режиму. Мова йде про часткове імпортозаміщення. Хоча, звичайно, повне імпортозаміщення неможливе.
На думку Ігоря Бураковського, свідченням проблем в економіці Росії буде запровадження воєнного стану, що передбачатиме переведення економіки на військові рейки.
Вже зараз ми спостерігаємо зміни в соціально-економічній ситуації, викликані мобілізацією в Росії, яка відволікає значні людські ресурси з економіки,
– каже експерт.
Важливим чинником, який уже впливає і посилюватиме надалі свій вплив на економіку Росії, є блокування російських державних активів за кордоном, а також блокування активів російських олігархів. Наразі деякі олігархи ведуть активні перемовини із західними країнами щодо уникнення подальшого санкційного тиску. Уже сьогодні Росія приховує статистику щодо реального економічного становища в країні та впливу санкцій.
Дуже важливо, що Європейський Союз неухильно розширює список російських підприємств, щодо яких застосовуються санкції. Це обов’язково рано чи пізно вплине загалом на російську економіку і на можливості Росії вести війну.
Але самі по собі санкції не можуть розглядатися як єдиний інструмент, який примусить агресора відступити. Санкції завжди були допоміжним інструментом. Коли мова йде про протидію російській агресії, то має бути вплив трьох компонентів: військового, політичного (дипломатичного) і санкційного (економічного).
Газові квіточки і нафтові ягідки російського бюджету
8-й пакет міжнародних санкцій щодо Росії містить одну санкцію, до якої я мав певний стосунок. Запропонував її один з моїх друзів у фейсбуці адвокат Володимир Антіхович. Пропозицію передали західним партнерам через групу Єрмака-Макфола. І зараз ця санкція запроваджується. Мова йде про цінову стелю на російську нафту. Це набагато ефективніший інструмент, ніж ембарго
Мета запровадження граничних цін на нафту полягає не в тому, щоб позбавити Росію валютних доходів. Ця санкція позбавляє Росію ренти від видобутку нафти. Тобто не поступають гроші в державний бюджет. А саме бюджет є найбільш вразливою частиною всієї російської економіки. Бо бюджет Росії дуже залежний від нафтових доходів. Саме нафтових, бо газові доходи грають другорядну роль.
За оцінками авторитетного російського економіста Михайла Крутихіна, російський бюджет напряму залежить від нафтогазових доходів на 40%, а ще на 20% – опосередковано. І з цих доходів 75-80% – доходи від нафти,
– каже експерт.
Коли Євросоюз із 5 грудня відмовиться від закупівлі російської нафти, а далі, у лютому 2023 року, – й від закупівлі нафтопродуктів з РФ, і паралельно буде запроваджено обмеження граничних цін на нафту при торгівлі з третіми країнами, то російський бюджет фактично позбудеться доходів від продажу сирої нафти і нафтопродуктів.
Росія вже значною мірою позбулася доходів від продажу газу, оскільки сама припинила постачання до Європи. Це був основний покупець.
І тут якраз почнеться найцікавіше. Фактично найвідчутніше санкції почнуть діяти з 5 грудня. Те, що було дотепер, це були квіточки. Але навіть очікування майбутніх санкцій вже працюють проти російської економіки. Російські еліти, які розуміють, що відбувається, уже в паніці і готують собі "запасні аеродроми", розуміючи, що російська економіка так довго не проживе,
– говорить Володимир Дубровський.
І головне навіть не те, що росіяни стануть жити бідніше. Головне те, що у Росії стане набагато менше ресурсів, за рахунок яких вона купує лояльність місцевих еліт.
Наприклад, Кадиров у Чечні отримує сотні мільярдів рублів з бюджету. Якщо він перестане їх отримувати, то невідомо, наскільки він залишиться лояльним до центру. Чи не стане він вимагати незалежності Чечні, щоб його лояльність знову купили за такі субсидії,
– розмірковує співрозмовник 24 каналу.
Наслідком санкцій можуть стати процеси всередині Росії, які покладуть край цій війні та існуванню Росії у її нинішньому вигляді взагалі.