Київ завжди був містом ширших перспектив, але водночас і більших витрат. Життя у столиці дорожчає з року в рік, а війна й пов'язані з нею втрати тільки пришвидшують цей процес.

У липні кияни почали більше платити за проїзд у громадському транспорті. На порядку денному нині й питання підвищення тарифу на воду. Вартість оренди квартир зростає, а ціни на продукти є вищими за середні по Україні.

24 Канал дослідив, як дорожчає життя в столиці та наскільки змінилися доходи киян за останні роки.

На підставі даних офіційної статистики можна стверджувати, що заробітки киян за роки повномасштабної війни суттєво зросли. Станом на грудень 2021 року середня зарплата штатних працівників у Києві перебувала на рівні 26 759 гривень.

Останні дані Держстату свідчать, що середня заробітна плата в столиці у травні 2026 року становила 47 115 гривень. По Україні – 30 961 гривня. Отже, Київ є містом із найвищим рівнем оплати праці.

Репрезентативність показника середньої зарплати є дискусійним питанням. Експерти критикують його, оскільки він не відображає реальних доходів більшості працівників. Як зазначив у коментарі 24 Каналу економіст Борис Кушнірук, цей показник є чимось на кшталт середньої температури по палаті, де порівняно невелика кількість працівників із високими зарплатами може штучно завищити цифру.

Економіст пояснює, що статистика середніх зарплат у Києві є найвищою саме через цей ефект, оскільки столиця є центром економічного й політичного життя країни.

Борис Кушнірук,

економіст

Середні зарплати завжди найвищі в Києві. Там знаходяться головні офіси всіх компаній, центральні органи влади, у яких зарплата висока й офіційно декларується. Тому тут завжди статистика виглядала значно красивішою, ніж у цілому по країні.

Натомість більш коректну картину може давати показник медіанної зарплати. Він спирається на загальну кількість працівників і відображає дохід із середини списку: рівно 50% отримують менше за цю суму, стільки ж отримують більше.

На думку економіста Бориса Кушнірука, держава потребує більш коректної статистики, аби влада мала уявлення про реальну ситуацію в країні та спиралася на неї в ухваленні рішень.

Разом із підвищенням доходів киян зростають і витрати. Що змінилося останнім часом, розповідаємо далі.

Вартість проїзду в комунальному транспорті столиці не переглядали з 2018-го, що створило ефект відкладеного вибуху. За роки відтоді кратно подорожчали електроенергія, пальне, запчастини, обслуговування рухомого складу, проте тариф залишався незмінним – 8 гривень за одну поїздку.

З 15 липня вартість зросла майже в чотири рази – до 30 гривень. Подорожчання стосується метро, автобусів, тролейбусів, трамваїв і фунікулера. Тож якщо раніше 40 поїздок на місяць коштували 320 гривень, то нині – 1200 гривень. Варто зауважити, що потреба в пересадках збільшує ці витрати.

Вартість проїзду також підвищують у міській електричці. Як повідомили в Укрзалізниці, від 22 липня ціна однієї поїздки у Kyiv City Express зростає вдвічі. Її розмір залежатиме від способу купівлі квитка:

  • 30 гривень у разі купівлі в застосунках Укрзалізниці та "Київ Цифровий";
  • 34,2 гривні – у разі оплати через валідатори або термінали самообслуговування "Київ Цифровий";
  • 36,7 гривні – у терміналах самообслуговування Укрзалізниці;
  • 37 гривень – у касах або безпосередньо в касира у вагоні.

Ціни на послуги підвищують і приватні перевізники. Перше цьогорічне зростання відбулося в березні, коли проїзд у маршрутках подорожчав до 20 гривень. Як повідомляє громадська організація "Пасажири Києва", у липні перевізники відреагували на зміни цін у комунальному транспорті, тож на маршрутах почали оголошувати про підвищення тарифу до 25 гривень.

З огляду на дію мораторію на підвищення цін на комунальні послуги, тарифи на газ, гарячу воду та опалення для киян залишалися незмінними впродовж усіх років повномасштабної війни.

Держава також регулює вартість електроенергії для побутових споживачів. Востаннє її підвищували з 1 червня 2024 року – до 4,32 гривні за кіловат-годину. Термін дії цієї ціни уряд "заморозив" і кілька разів продовжував. Востаннє – щонайменше до кінця жовтня 2026 року.

Кількарічне стримування подорожчання обернулося накопиченням боргів постачальниками комунальних послуг, оскільки різницю між реальною і встановленою вартістю тарифів держава не покриває.

Попри складне становище комунальної сфери, єдиною за останні роки суттєвою зміною стало тимчасове надання владі великих міст повноважень коригувати тарифи для водоканалів, які обслуговують понад 100 тисяч споживачів.

Раніше їх встановлював Нацрегулятор, проте всі спроби централізованого підвищення за останні роки провалювалися. Зрештою, в лютому Верховна Рада дозволила місцевій владі змінювати тарифи на холодну воду для водоканалів. Подорожчання відбулося в Черкасах, Ужгороді, Дніпрі, Кременчуці, Вінниці, Тернополі та інших містах. Постало питання підвищення тарифу й у Києві.

За оприлюдненими "Київводоканалом" розрахунками, економічно обґрунтований тариф на централізоване водопостачання й водовідведення для побутових споживачів визначили на рівні 88,9 гривні за кубометр. Це майже втричі більше за наявну ціну – 30,38 гривні.

Однак Київська міська державна адміністрація не погодила цей тариф, повідомивши, що кияни сплачуватимуть 63,79 гривні за кубометр. Посилаючись на дані про середньостатистичне споживання холодної води, КМДА прогнозує зростання платіжки на 200 – 300 гривень для родини з трьох осіб.

Дати початку дії нового тарифу на воду в Києві наразі не оголошували.

Вагому частину витрат киян, які не мають власного житла у столиці, становить оренда. Місто стабільно входить до трійки найдорожчих в Україні для винаймання квартири. Однак за даними ЛУН за останній рік вартість оренди в Києві майже не змінилася. Зі звіту за другий квартал 2026 року відомо, що медіани ставок у столиці були такими:

  • однокімнатна квартира – 18 тисяч гривень;
  • двокімнатна квартира – 28 тисяч гривень;
  • трикімнатна квартира – 45 тисяч гривень.

Співвідношення з показником середньої зарплати в Києві свідчить, що оренда однокімнатної квартири нині забирає близько половини місячної зарплати (51%). Аналітики зазначають, що це на 9% менше, ніж торік.

Динаміка зростання орендних ставок у столиці за роки повномасштабної війни була досить вираженою. З лютого 2022 року ціни та попит різко падали у відповідь на початок бойових дій, проте вже в червні стабілізувалися, тож винаймати однокімнатну квартиру в середньому коштувало 8 тисяч гривень.

Восени та взимку ринок знову просів через масовані обстріли й блекаути, проте вже у 2023 році почав відновлюватися. Якщо порівнювати середні ставки для "однокімнатки", то за підсумками років вони були такі:

  • 2023 рік – 13 тисяч гривень на місяць;
  • 2024 рік – 16,5 тисячі гривень;
  • 2025 рік – 20 тисяч гривень на піку в серпні, 17 тисяч гривень наприкінці року.

Станом на 22 липня медіанна ціна оренди однокімнатної квартири в Києві становить 19 тисяч гривень. Найдорожче житло зосереджене в Печерському, Шевченківському, Подільському та Голосіївському районах (23 – 38 тисяч гривень). Найнижчі ж медіанні ціни в Деснянському районі (10 тисяч гривень).

Орендувати двокімнатну квартиру в Києві нині коштує в середньому 28 тисяч гривень, трикімнатну – 45 тисяч гривень.

Як розповіла в коментарі 24 Каналу оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак, активізації на ринку оренди в Україні варто очікувати наприкінці літа – на початку осені. Передумовою для цього є сезонне зростання попиту й посилення конкуренції за найякісніші квартири.

Вікторія Берещак,

оглядачка ринку нерухомості

Основний попит формується наприкінці серпня та у вересні, коли на ринок одночасно виходять студенти, молоді спеціалісти, сім'ї, які переїжджають перед початком навчального року, а також люди, які змінюють місце проживання після завершення літнього сезону відпусток. Додайте сюди внутрішню міграцію через війну – ось той коктейль причин, чому саме серпень стає часом активізації ринку оренди.

Якщо безпекова ситуація суттєво не зміниться, саме кінець літа, ймовірно, стане часом головного підвищення ставок оренди цьогоріч, прогнозує експертка.

За більшістю базових харчових продуктів Київ є одним із найдорожчих регіонів України. Ціни в місті перевищують середньоукраїнські показники, особливо в категоріях хлібобулочних виробів, м'яса, молочних продуктів, деяких видів круп.

З опублікованих "Мінфіном" даних Державної служби статистики відомо, що найбільший розрив у середніх цінах за червень у Києві порівняно з рівнем по Україні присутній для таких продуктів:

  • хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку дорожчий на 37,3% – 90 гривень за кілограм;
  • ковбаси варені першого ґатунку дорожчі на 31,6% – 290,59 гривні за кілограм;
  • сало дорожче на 26,5% – 268,37 гривні за кілограм;
  • яйця дорожчі на 18,4% – 51,42 гривні за десяток;
  • свинина дорожча на 13,5% – 263,82 гривні за кілограм;
  • яловичина дорожча на 8,9% – 414,87 гривні за кілограм;
  • масло вершкове дорожче на 10,2% – 119,41 гривні за 200 грамів;
  • сири м'які жирні дорожчі на 8% – 259,57 гривні за кілограм;
  • сметана жирністю до 15% дорожча на 7,9% – 158,65 гривні за кілограм;
  • олія соняшникова дорожча на 10,4% – 108,43 гривні за літр.

Фрукти та овочі також коштують більше для киян. Наприклад, яблука в середньому на 7,3% дорожчі. Подібна ситуація й для капусти та моркви. Там ціновий розрив становить 8 – 9%. Суттєвіший він для картоплі, цибулі ріпчастої та буряка й перебуває в діапазоні +21 – 32%.

Найближчими до середніх по Україні є ціни на пшеничне борошно, батон, манні крупи, цукор, ячні крупи, рис, а також курячі тушки, молоко пастеризоване жирністю до 2,6% та морожену рибу. Відхилення в обидва боки не перевищує 4,3%.

Водночас у Києві за більшими, ніж середні, цінами продають гречку (+5,9%), пшоно (+16,6%) та крупи пшеничні (+26,8%). Різниця від 4 до майже 10 гривень на кілограм.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, у липні та серпні роздрібні ціни на яловичину, свинину та курятину в Україні залишатимуться на рівні червня. Водночас дешевшатимуть овочі борщового набору, яблука, кісточкові фрукти, салатні овочі. Помірного зростання цін варто очікувати для основних молочних продуктів.

Життя в столиці дає українцям більше можливостей для заробітку, проте й вимагає набагато вищих витрат. Попри високі показники середньої зарплати в Києві, вони не завжди відображають реальний добробут більшості містян.

Ті, хто не має власного житла, змушені віддавати майже половину доходу на оренду, а ціни на базові продукти в столиці здебільшого вищі, ніж у середньому по Україні. Фінансового тиску додають підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті й на комунальні послуги.

Зрештою, високі доходи в Києві суттєво нівелюються постійним зростанням щоденних витрат, що робить життя в столиці непростим для тих, хто заробляє менше за середній рівень.